Відчуй

— любиш?
- ні.
- а для чого тоді все це??
- ну просто я не маю що робити)
- ти вважаєш це смішним?!
- так кицюнь ахаахаха
- та пішов ти!!
- удачі тобі мала…
-. .
Через 2,5 місяця

- привіт)
- привіт
- люба ти мене ще пам"ятаєш?
- ні
- я тебе люблю
- мені всеодно
- але ж..
- що але ж?
- я не можу без тебе
- я змогла
- я не живу без тебе
- я не дихала без тебе, не бачила, і не чула. але я одужала. я вижила. я стала на ноги після всього цього. ти прийшов знову все зруйнувати? минуло 2,5 місяця він для мене був цілою вічністю… я тебе все ще люблю. але не буду повторювати минулі помилки. прощавай. сподіваюсь ти знайдеш те, що шукаєш.
- ця проза звісно мене зворушила, я думав ти не змінилась з того часу, хотів поприкалуватись, але ти стала набагато розумнішою ніж я думав. ну що ж не буду втручатись. прощавай мала!

Знову цей скажений біль, але ні! тільки не сльози… знову те саме.. за що? Боже! за що??..

P.S. іноді те, що не давало жити, стає основним сенсом дихати і продовжувати жити.

ти б обожнював би,
якби не життя,

яке дає причини
просто

не любити

Як можна бути такою..авцою. Амєба т_т

Як би у нас не було все погано, все рівно ти залишишся і є кращим, що у мене було в моєму страшенно сльозливому житті

Якщо я виживу - буде плювати на кількість смертей в моєму шлунку. Ти навіть уявити не можеш, що я відчуваю, коли обіймаю тебе. Я немов кожен раз прощаюся, всередині немов все завмирає (від слова "смерть"). Ще гірше, коли мене обіймаєш ти. Дихати стає страшно, а всередині не те, що швидка смерть, там немов атомна бомба вибухає, пускаючи хвилю до самих верхніх клітинок організму. Якщо я виживу - солоні доріжки біля очей, новизну яких ти завжди так ненароком перевіряєш вказівним пальцем, висохнуть і зникнуть. Вони з'являються зараз чи то від подяки, чи то від думки про те, що дотики жодної людини ще не були такими рідними для мене, чи то від страху, що я ось ось можу цього позбутися. Якщо я виживу - я запам'ятаю кожен вигин, кожну ниточку одягу так, наче це ще одне прощай і здравствуй назавжди. Якщо я виживу - ці вигуки перестануть бути такими останніми. Не можу дивитися на те, як ти йдеш. Навіть якщо всього на одну ніч і один день. Якщо я виживу - я полюблю зиму. Якщо я виживу - мені більше не будуть потрібні люди, як цукрозамінники.Провівши день в компанії я начебто відволікаюся. складно не відірватися від думок, коли тебе оточує така атмосфера інтересу до твоєї персони. Однак коли я опиняюся в твоїх обіймах, усвідомлюю, що всі вони нікчемні, і абсолютно з тобою не зрівняються, мій чорний тросніковий цукор. Типове "що робити і як з цим боротися". Я знаю, що тобі теж важко. Можливо, навіть важче, ніж мені, адже робити вибір все ж складніше, ніж приймати його. Згодна чекати стільки, скільки буде потрібно… якщо виживу.

Це вибух не за містом.

це у серці.

образа – біль, омана почуття.

я так боялася боятись, що ти підеш.

і знала, що піду від тебе я.

валізи повні листя, крихти хліба.

прощай?

вокзали і розтрощені думки.

останній лист.

невже любила…

знаєш?

я так боялась не боятись висоти.

де страх - там біль,

придумані обмани.

я чула, ти кричав мені

«іди»…

і я пішла

в закинуті тумани,

у безвість днів -

там лив вчорашній дощ.

украдені сонети

брехали так красиво

про любов

а ти не вмів….

—_______________________

втомилась.

утомила.

відпустила.

—______________________

прости мене.

я знаю, я прозора.

Нічого не було

Все просто сон.

більше не спи.

живи.

живи не мною.

але не бійся не боятись

знов і знов.

Тотальний……………………………………………

Все буде круто тоді, коли ви перестанете писати повідомлення вконтакті, і почнете говорити в очі.

то все минуче. ти лиш не тужи
таке собі трапляється. і з нами
так трапилось всередині весни
без всяких ознак на флюорограмах

таке буває. час від часу ліпший
це все закінчиться у першу-кращу мить
ти кажеш щастю треба тішитися. тішся
і знай колись і це
обом
пере
болить.

Ми посміхалися і розуміли все без слів,
Змінили розповіді поглядом очей.
Раптові дотики тепліше всіх вогнів,
Так вирізняли нас серед людей
Ми не спішили, не блукали в далі,
Ми як тонули в насолоді тій.
Значимими були усі деталі
Посмішка, руки, помах вій.
Дивилися у очі безсоромно,
І погляду ніхто не відводив
Бувало смішно, страшно, томно…
А я мовчала, й ти не говорив.
Тривало довго так?Уже не знаю
Забула все, такий прекрасний час
Дивитись можу скільки забажаю
Тебе нема, мене нема.Є тільки нас.

ПРОДАЮ ПОРВАНІ ШКАРПЕТКИ! Дорого! Нема нічого кращого, ніж порвані шкарпетки б/у. Дуже потрібні гроші. Чуєш, є просто неймовірна пропозиція, не пропозиція, а мрія. відкрити для себе новий світ, світ секондів. лол

Лол