Це вибух не за містом.

це у серці.

образа – біль, омана почуття.

я так боялася боятись, що ти підеш.

і знала, що піду від тебе я.

валізи повні листя, крихти хліба.

прощай?

вокзали і розтрощені думки.

останній лист.

невже любила…

знаєш?

я так боялась не боятись висоти.

де страх - там біль,

придумані обмани.

я чула, ти кричав мені

«іди»…

і я пішла

в закинуті тумани,

у безвість днів -

там лив вчорашній дощ.

украдені сонети

брехали так красиво

про любов

а ти не вмів….

—_______________________

втомилась.

утомила.

відпустила.

—______________________

прости мене.

я знаю, я прозора.

Нічого не було

Все просто сон.

більше не спи.

живи.

живи не мною.

але не бійся не боятись

знов і знов.