Дьявол, наверное

однажды все окончательно заживет, потому что всегда по началу море, а после - лёд..

Я надіюсь, що все зміниться на краще і я буду щаслива. Але я і боюсь їхнього здійснення. Про що ж тоді мріяти?

Я звикла ділитись своїм з кимось. Спочатку був ТЛ, потім ОІ. А потім довіра почала зникати і я зевел цей дохлий блог.
Це один з моїх кристражів, лол.
Це місце - де я - Я. Без всенької брехні чи прикршання.
Тут я для того, щоб не подохнути остаточно морально. Ну і заради картіночок піздатих(закреслено)

Варто ж спробувати?)
Дивно, але ще влітку мені здавалось, що я точно знатиму, чим буду зайнята цієї осені. Звісно ж з"їхатись з ОІ. І сидіти вечорами, читати вголос його Сапковського чи просто дивитись на нього і думати: "і за що він тільки мене кохає?" Ну тут ви вже зрозумілииии.

Все, чого я хочу - душевного спокою. Мабуть. Уже та буря стихає, а рана перестає гнити. Та цього мало. Катастрофічно мало.
Все, чого я хочу - закріпити свій статус. Це зараз я вчителька молоденька. Такою я є зсередини. Характеру хочеться, крч.
Все, чого я хочу - подивитись у дзеркало і скзати нарешті "а ти мила. у твоїх очах щось є "
І якби я цього не хотіла, скільки б не заперечувала, все, чого б я хотіла - повернути тебе, ОІ.

Згадалась наша перша зустріч. Я з пучком неакуратним, а ти в сорочці. А за вікном сонце лупить.

О Господи, дай мены вже розуму.

А я хочу, чтобы мы кружились в вальсе
И я и ты. Так беззаботно, мило
В кухне, в коридоре
3х4
Как было.

А я хочу, чтобы кофе
В чашках нагло стыгло
И ты и я достигли
дна.

А я хочу, чтобы мы жили
в стакане, в кружке, в шапке.
И ветер дул нам в спину

холодный. зябкий.

61 день без тебе. Як швидко летить час. Не вірю календарю.

Спеціально нічого не писала вчора. Не хочу, щоб хтось думав, що я сумую. До наших проблем діло лише нам. Всім іншим це тільки на руку. Скажу одне, наше фото досі на заставці.

Якби ж ти хоч думав про мене в половину того, як роблю це я.

Ніби комусь діло є до мене і до моїх проблем.

Сьогодні мені признались у коханні. Ні, я не хвалюсь. Ми ж то знаємо, що почуття нахуй мені не треба. Шкода хлопця.

Цей день вчителя я запам"ятаю на довго))

Подивись в дзеркало хоч раз. Або окуляри на сильніші поміняй.

Мені болить за тебе, Саш. Ніби по живому хтось ріже.