hugger-mugger

6 листопада, 2013

Я знала, що бит псує стосунки. Але не думала, що так скоро. Сьогодні Л. цілий день ходить надута на мене. З чого все почалося? З того, що вчора вона казала, що буде роздавати листівки на хрещатику.а сьогодні вже каже, що не знає туди дороги, по-друге вона постійно скаржилась на те, що я йду ззаду, а що мені було ще робити? Розпихати людей які йдуть на зустріч, щоб йти біля неї? Зате, вона пропускала мене вперед і сама йшла позаду, то в чому питання? По третє я запізнилась на 20 хвилин, а вона почала розказувати, що чекала на мене 40 хвилин, а до цього 2 часа стояла на роботі? Їбать, я в цьому винна? Да, я запропонувала роботу, ти заробила 100 грн за день і ти ще не вдячна. А ще не хотіла йти на Хрещатик, бо каже, "Я не хочу стоять там якщо дощ почнеться". Ахуєть просто. А те шо я хвора там буду стоять то нічого? І скажи будь ласка якого хуя не брати з собою парасольку якщо ти знаєш що передавали дощ?Скоріше б уже додому! А головне строїть із себе невинну овечку.

2 листопада, 2013

Похмілля дивна штука. Бува воно є, а бува його нема, але замість похмілля може бути надірване горло, соплі з носа і температура. Треба лікуватись.

Вчора було 80 років нашому факультету. Був концерт у червоному конкурсі, хтось виступав, але ми як завжди туди не пішли, просиділи в макі.

Сходили в портер, там відкрили караоке. Було прикольно, але мікрофони трохи не лабали, деякі дівчата заважали нам співати, а в цілому я задоволена вчорашнім вечером.

Досих пір не купила собі штани. У понеділок точно треба буде поїхати, бо колінси протруться скоро і буду гола ходити. Ніщита задовбала.

27 жовтня, 2013

Ходила в театр разом із Таньою. Дуже сподобалось. Надзвичайна вистава. "Ромео і Джульєта". Закохалась у Ромео, гарний, з голубими очима, підкачаним тілом. Як зняв майку вся потекла, більш ні про що думати не могла окрім як про секс із його участю. Як він підіймає своїми сильними руками, і цілує, і обіймає….ааааааа

І взагалі гра акторів була чудовою і приємною. Ми сиділи на 6 ряду, майже по центру. І не близько і не далеко. Гарні місьця.

Подивилась ще філь "Околофутбола". Не сподобалась кінцівка. Та шлюха все ж вирішила чекати Єгора з в'язниці чи ні? Додумуй хто як хоче.

Загалом чудовий вечір.Гаррні вихідні. Порадували.

25 жовтня, 2013

ЗНову вчора ночував у нас Валентин. Це ми так проводили його з Л. додому, що напились і продовжили нашу п'янку у нас на хаті. Вроді в низ з Н. вчора секс був, ну я принаймні чула тихенькі стони, хоча вона каже, що ніц не було. Хай там як, то їх справа.

День золога. Ураа.вітаю сама себе. Не пішла туди. Точніше пішла, але сиділа як лох сама, бо чекала доки у нас буде нтанець, не могла підвести дівчат. Правда збилась пару раз, але то таке.

Я іду до Львову. Ураааааа.

"Збирайся крихітко, ми їдемо до Львову". У понеділок брателло заїде за мною і поїдемо купувати квитки, щоб бути в одному купе, хоча я б зберегла гроші і поїхала у плацкарті. Ну то таке. Я вже планую, як би то його з Яриком зустрітись. Дурна. І шо подарувати тьоті на др? А, забула сказати це ж ми на днюху їдемо. Я навіть не маю уяви як то всьо буде, але мені здається, що має бути круто.

Треба підсобирати грошви, а то і в Хмельницький маю з дівками поїхати, і у Львів, і день студента скоро. Треба якусь сукню купити. Одні витрати, а прибавок нема.

Дівки поїхали додому. Нарешті я трохи відпочину від них. Скучнувато, але я можу побути наодинці зі своїми думками. Приємний вечір. Вина не вистачає.Алкоголічка.

23 жовтня, 2013

Одноманітність. Набридло. Поняю хоч у своєму блозі.

19 жовтня, 2013

Все якесь таке одноманітне. Хочеться якогось струску, драйву, пригод кінець кінцем. Відносин. Хочеться закохатись і бути щасливою.

Вже все набридло, дівчата, інтернет, навчання. Дивлюсь на себе в дзеркало і не можу зрозуміти, що цій людині потріно від життя, чого вона хоче, що її цікавить? Що мене цікавить?

Нічого. Абсолютно НІЧОГО. Не можу знайти собі заняття до смаку.

18 жовтня, 2013

Досить не поганий день. Останню пару почав вести Єгор. Маленький хлопчик, але такий кумедний. Розповідав про метро.

"Я не понял, разговорчики!

—Как тебя зовут?

— На Е.

—Евгений?

— Нет

— Егор?

— Да (и милая детская улыбка)

Получается, что метро, это общественный транспорт который под землей возит людей. Метро - это паровоз, который под землей возит людей.

Давайте не будем обсуждать кто, кого и как.

А вам снятся сны о том, что в метро не ездят поезда и люди не могут туда войти, потому что там огромный монстр?! Вот и мне тоже."

Загалом, дуже кумедний малий, за ті 20 хвилин його "виступу" ми насміялися більше ніж за два дні.

Приїхав Вовка на концерт, сьогодні підемо в портер, але я дуже хотіла б відіспатись.

17 жовтня, 2013

Вчора ходили знайомитись із ще одним другом Л. Пішли в портер той що на хрещатику. Хотіли посидіти культурно, попити пивка. Ні, треба було набухатись водки, по 200 гр кожному. Потім ще додому купили пляшку водки, пива. А запивали ми водку пивом. Нормально, да? Як це ще нікому погано не було.

Н. переспала з Скомой, і половину цього дійства я чула. Але як сьогодні вияснилось в кімнаті було продовження, бо на балконі вони вже почали трахатись. Вирішили піти в кімнату бо там було не зручно, і Н. з трусами в руках від балкону дійшла до кімнати.

Пішли на одну пару і я зробила доповідь.

Трохи бісить те, що Н. вважає мене якоюсь крисою через те, що я переписуюсь з Бутусом. Я розумію Л. з однієї сторони. Якби хтось із моїх дівчат переписувався з Яріком, то я б жовчу сходила. Але він єдина людина яка мені пише. Хоть з кимось переписуюсь в цьому грьобаному вк.

Заїбась в мене подруги.

Обідно, що вони ведуть себе так ніби мене не існує. Коли ми гуляємо з кимось чи навіть втрьох, чи просто сидимо в кімнаті і Н. має що розповісти, то ніколи не скаже "Маша, слухай" чи ще якось, вона зажди звертається до Л.

16 жовтня, 2013

Лошара. Як можна було написати все в подробицях про свої походеньки і заховати десь так, що сама не знайду. А від кого було ховати? Ой не можу. Тупа людина, прибацана.

Щож, почну з того, що ми побухали в портері на арсенальній, потім за традицією пішли на хрещатик в портер. Як завжди півтори години чекали на таксі, замерзли як останні шлюхи.

О 5 ранку прокинулись і погнали на потяг. Він був не дуже зручний, сидіння не відхилялись, але нам не помішало це і трохи поспали.

Нас зустріли папа і Іванка з квітами (квіти предназначались для Л.). Заїхали в секонд по бистрячку, потім поїхали до стоматолога, поки Л. в нього була ми пішли у кафешку "Мамин хліб". Дуже гарне, мені сподобалось, уютненько. Зустріли одну знайому Аркадія, вона довго на нас дивилась і потім з переляканими очима сказала:"Я не здам". Ми випали. Заїхали в магазин де смажать дуже смачні пирожки. Дешево і смачно. Буду в Хмельницькому, потрібно буде туди ще навідатись.

Заїхали до дєдушки з бабушкой, нас накормили, напоїли самогонкой і ми поїхали вже додому.

Переодяглися в червону форму з номерами 1- Л., 2- я, а 3 - Н. Поспали трошки, бо були дуже змучені. Повечеряли всією родиною. В Л. є ще рідний старший брат, він теж приїхав. І от сидимо за столом і тато такий каже №Номер 3 і 1 бачу. А в тебе який?(до мене звертається) " Випрямляю груди в перед, щоб номер було краще видно і тут він каже "Та я ж не розмір питаю, а номер на футболкі". Засмущав одним словом. Після вечері пішли до бару, одні хлопці які п*ять пиво, і ми, три леді, з бутилкою водки. Після закриття бару пішли на кладку до озера, поспівали. Зайшли в гості до одного чувака, допили водку, він приніс ще наливочки із вишні та смородини. Забрали О. і пішли додому.

Впали в туалеті, бо чогось було дуже смішно, прогриміли на кухні і пішли спати.

Зранку будили, щоб піти на гриби, але ми спали до обіду. Потім все одно поїхали по них, нахбирали три відра і два пакети, заїхали на польське кладовище (окрім покоцаних старих камяних воріт не було нічого цікавого), заїхали за тереном.

Бігенько зібралися, пішли накривати на стіл в гуртожиток. Поприходили гості, всі понапивалися, дівки трохи посралися. Сходили в клубєц в якому не було жодної живої душі окрім собаки, протанцювали дві пісеньки і діскач закрили. Я прокаталась на мотоциклі(всі були здвивовані). Л. переспала з пацаном якого любить, але в нього є дівчина. Що він до неї уствує, відомо тіки йому.

На цьому наші пригоди не закінчуються. Замість Києва поїхали до Житомира. Пів дороги їхали стоячи, а потім вже звільнились місця і можна було посадити свій зад.

Не миті, не бриті, не нафарбовані поїхали в общагу, закинули сумкки і пішли святкувати день народження Пехти. Потусили в пабі, відвідали клуб Індіго, напились хто трошки, а хто добре. Одного чувака навіть стошнило в таксі був весь обриганий і він і машина і сусід. Ми з Л. поїхали ночувати до Бутуса(це той чувак в якого вона закохана). Сіли на кухні, змусила його зробити мені чаю, а то щочь горло почало боліти. Пішли покупалися по черзі. Гнав з мене за те що я повна, сміявся з моїх ляшок, пропонував різні солодощі. Я звичайно теж від нього не відставала і такі концерти викидала, що Л. була здивована.

Лягли спати. Хотів спати зі мною, але ж якось боком і прискоком я відморозилась. Пізніше вийшло так. що я пішла до них на діван, гнали трохи бєса, а потім лягли спати і він почав мене обіймати. Я вже не знала як відморозитись. Правдами і не правдами зігнала його на інше ліжко, і аж потім до мене дойшло, що треба було залишатись на своїй кроваті і можливо б вони провели ніч разом(першу!).

Наступного дня погуляли по місту, покатались на роліках і поїхали на Київ. Правда пропустили 4 маршрутки бо ніяк не могли розпрощатися.

10 жовтня, 2013

Втрачати рідну людину це завжди тяжко. Дуже шкодую, що невдалося по-людськи попрощатися з бабой В., потрібно було доглядати свою бабушку, доки дід пішов на похорон.

Так хотілося плакати, але було трохи не зручно бо уйма незнайомих людей спостерігають за тобою.

А ще сьогодні у Л. день народження і треба бути веселою, а на душі криси шкрябають. Хочеться заховатись від усього світу.

На Київ їхала зі своїм Хрещеним. На прощання він обійняв і сказав "Дзвони", але що я що він розуміємо, нахто не подзвонить. Ми спілкуємося двічі на рік по телефону по 1 хвилині.

9 жовтня, 2013

Померла бабушка В. А я цілий день згадую її посмішку і слова "Моя красуня", "Ти ж там у Києві знайди гарно хлопця. Нам потрібен син депутата".

Нехай земля вам буде пухом.

R.I.P.

8 жовтня, 2013

Мда..Правду казала моя вчителька з математики. "Чим більше очікуєш, тим менше отримуєш". Я думала, що сьогодні буде просто нереальний вечір, бо мали приїхати хлопи на футбол. Вони то приїхали, і гра була досить не погана 1:1. А от після гри: хлопці приїхали на бусіку і тому мали відразу після гри повертатися в Одесу, Рустам пішов бухати з якимись диббілами, я морозилась від Саші, сама не знаючи чому.

Зато Н. викричалася-виматюкалася. Я помилувалася попкой Брюса, яка в нього розтяжка, це просто капець. Мені стидно стало, що він хлоп і так гарно може розставляти ноги.

Післязавтра в Л. день народження. МИ з Н. подаруємо їй книжки ті що вона бажає, сподіваюсь вони їй сподобаються і вона буде щаслива.

А ще сьогодні вирішила роздрукувати один листочок на якому буде написано мій фізукультурний розклад і після ДН Л. зайнятися собою. Бо не годиться, ні в які ворота не лізе, якщо так і далі піде то я у двері не пройду.

7 жовтня, 2013.

Казала мені мама, казала сестра, а я вперлась як баран. Не ватро було обрізати чьолку, або хотя би нормально пояснити парехмахеру ЯКУ Я ХОЧУ. А все це відбулось тому що я "побєдітєль по жизні".

Ну це ж не рука і не нога, правильно? Відросте. Треба трохи зачекати. Подумаєш, що у вівторок приїде ціла команда футболістів з Одеси, а я буду як довбень якийсь, а ше у п'ятницю їхати до Л. на її др. Зато буде мені урок.

Н. сьогодні іде на побачення з Максом. Це дуже мило, але треба і своє особисте життя налагоджувати, а то жити чужими емоціями і подіями якось "не в кайф". А де його взяти? Треба виходити гуляти, але ж ми гуляємо, і якось нормально ми нікого не можемо підчепити, одні ідіоти.

Якось ми пішли в наш любий портер і підчипили там 40-річних мужиків. Ночували у них в квартирі, але нічого не було, окрім того, що я бігала в туалет цілу ніч. Ще дзвонила до свого колишнього однокласника, щось йому розказувала про те що ми забрели до якихось мужиків і мені страшно. Ой, аж страшно згадувати.

Передостанній раз як ми ходили до портеру, то познайомились з хлопами 23-26 років, один такий не поганий, але не то. Я сама вже толком не знаю який мені потрібний. Але треба хоть якийсь, щоб хотя би дізнатись "ЩО ТАКЕ СТОСУНКИ" і як то мати людину з якою можна поговоритиі показитись. Та і зайнятися сексом, звичайним людським сексом. З одного боку в 21 бути незайманою це багато про що каже, але в такі роки моя мама вже мене народила.

Як каже моя мама: " На кожний товар є свій покупець". Ох, мамуся, твої слова та Богу у вуші. Все приходить з часом, правильно? В мене все ще попереду. Головне не залишитись старой дівой. Якщо до 23 не пересплю визву хлопа-проститутку. ахахах

♪ ♫ ♪ ♫ ♪ ♫

Щойно дізналася, що приїде Саша з Одеси, який в минулому році положив на мене око. І тепер він побачить мене таку "красотку" розповнівшу та ще з обрубком замість чьолки. От весело завтра буде.

6 жовтня, 2013.

Казала мені мама, казала сестра, а я вперлась як баран. Не ватро було обрізати чьолку, або хотя би нормально пояснити парехмахеру ЯКУ Я ХОЧУ. А все це відбулось тому що я "побєдітєль по жизні".

Ну це ж не рука і не нога, правильно? Відросте. Треба трохи зачекати. Подумаєш, що у вівторок приїде ціла команда футболістів з Одеси, а я буду як довбень якийсь, а ше у п'ятницю їхати до Л. на її др. Зато буде мені урок.

4 жовтня, 2013.

Хто сказав, що людина може все пам'ятати? Вже півроку, як в моєму житті відбуваються різні дивакуваті пригоди. І нещодавно я зрозуміла, що починаю їх забувати (деякі хотілось б і не згадувати, але саме вони і не виходять з голови).

Робити записи мене надихнула книга Бель де Жур "Тайный дневник девушки по вызову". До речі, також є серіал знятий за мотивами цієї книги. В головній ролі знімається Біллі Пайпер. Можна переглянути.

Щож, за цей місяць було багато кумедних, дивних і смішних пригод.

Взяти до уваги наше вселення у нову кімнату. В ній було так пусто, що навіть мухи не хотіли літати. Але ми з дівками зробили з неї лялечку. Хто не заходить каже, що в нас дуже гарно. Ми натирили кучу поличок, шкаф, тумбочки, стільці (більшу частину натирила я, так я в той період дівчата були вдома). Хто скаладав двохповерхове ліжко? Ми! Самі! Комусь розказати не повірять.

Вчора до нас приходив І.Д. колишній хлопець Н. Прикольний хлопець. Любить погнати з Н., але не жостко. Ми вчора приготували плов і дуже смачний салатик. Захавали це всьо, випили 0,7 Хлібного дору на 4 і пограли в Еліас. Досить занятна гра. Щос схоже на крокодила. У фільмі "4 Рождества" головні герої мали можливість в неї пограти. Да, дуже кльова гра, емоції б'ють через край.

♪ ♫ ♪ ♫ ♪ ♫

Н. і І.Д. були в парі, а я з Л. Ми це вирішили на чу-ва-чі.

Найсмішніше з вчорашнього вечору:

Н.: коли ти приходиш до школи, заходиш в клас, і ти там нікого не знаєш, то хто ти?

І.Д.: ніхто.

♪ ♫ ♪ ♫ ♪ ♫

І.Д.: Це орган, він, він, це кровотворчий орган

Н.: Сілізьонка!

І.Д.: Да.

Н.: Їбать! Ти знаєш, що це кровотворчий орган? Звідки ти це знаєш?

І.Д.: Ну, я ж просто в школі вчився.