16 жовтня, 2013
Лошара. Як можна було написати все в подробицях про свої походеньки і заховати десь так, що сама не знайду. А від кого було ховати? Ой не можу. Тупа людина, прибацана.
Щож, почну з того, що ми побухали в портері на арсенальній, потім за традицією пішли на хрещатик в портер. Як завжди півтори години чекали на таксі, замерзли як останні шлюхи.
О 5 ранку прокинулись і погнали на потяг. Він був не дуже зручний, сидіння не відхилялись, але нам не помішало це і трохи поспали.
Нас зустріли папа і Іванка з квітами (квіти предназначались для Л.). Заїхали в секонд по бистрячку, потім поїхали до стоматолога, поки Л. в нього була ми пішли у кафешку "Мамин хліб". Дуже гарне, мені сподобалось, уютненько. Зустріли одну знайому Аркадія, вона довго на нас дивилась і потім з переляканими очима сказала:"Я не здам". Ми випали. Заїхали в магазин де смажать дуже смачні пирожки. Дешево і смачно. Буду в Хмельницькому, потрібно буде туди ще навідатись.
Заїхали до дєдушки з бабушкой, нас накормили, напоїли самогонкой і ми поїхали вже додому.
Переодяглися в червону форму з номерами 1- Л., 2- я, а 3 - Н. Поспали трошки, бо були дуже змучені. Повечеряли всією родиною. В Л. є ще рідний старший брат, він теж приїхав. І от сидимо за столом і тато такий каже №Номер 3 і 1 бачу. А в тебе який?(до мене звертається) " Випрямляю груди в перед, щоб номер було краще видно і тут він каже "Та я ж не розмір питаю, а номер на футболкі". Засмущав одним словом. Після вечері пішли до бару, одні хлопці які п*ять пиво, і ми, три леді, з бутилкою водки. Після закриття бару пішли на кладку до озера, поспівали. Зайшли в гості до одного чувака, допили водку, він приніс ще наливочки із вишні та смородини. Забрали О. і пішли додому.
Впали в туалеті, бо чогось було дуже смішно, прогриміли на кухні і пішли спати.
Зранку будили, щоб піти на гриби, але ми спали до обіду. Потім все одно поїхали по них, нахбирали три відра і два пакети, заїхали на польське кладовище (окрім покоцаних старих камяних воріт не було нічого цікавого), заїхали за тереном.
Бігенько зібралися, пішли накривати на стіл в гуртожиток. Поприходили гості, всі понапивалися, дівки трохи посралися. Сходили в клубєц в якому не було жодної живої душі окрім собаки, протанцювали дві пісеньки і діскач закрили. Я прокаталась на мотоциклі(всі були здвивовані). Л. переспала з пацаном якого любить, але в нього є дівчина. Що він до неї уствує, відомо тіки йому.
На цьому наші пригоди не закінчуються. Замість Києва поїхали до Житомира. Пів дороги їхали стоячи, а потім вже звільнились місця і можна було посадити свій зад.
Не миті, не бриті, не нафарбовані поїхали в общагу, закинули сумкки і пішли святкувати день народження Пехти. Потусили в пабі, відвідали клуб Індіго, напились хто трошки, а хто добре. Одного чувака навіть стошнило в таксі був весь обриганий і він і машина і сусід. Ми з Л. поїхали ночувати до Бутуса(це той чувак в якого вона закохана). Сіли на кухні, змусила його зробити мені чаю, а то щочь горло почало боліти. Пішли покупалися по черзі. Гнав з мене за те що я повна, сміявся з моїх ляшок, пропонував різні солодощі. Я звичайно теж від нього не відставала і такі концерти викидала, що Л. була здивована.
Лягли спати. Хотів спати зі мною, але ж якось боком і прискоком я відморозилась. Пізніше вийшло так. що я пішла до них на діван, гнали трохи бєса, а потім лягли спати і він почав мене обіймати. Я вже не знала як відморозитись. Правдами і не правдами зігнала його на інше ліжко, і аж потім до мене дойшло, що треба було залишатись на своїй кроваті і можливо б вони провели ніч разом(першу!).
Наступного дня погуляли по місту, покатались на роліках і поїхали на Київ. Правда пропустили 4 маршрутки бо ніяк не могли розпрощатися.