Як то "приємно " після робочого дня приходить додому. Я ладна ночувати в якомусь хостелі задрипаному, аби лиш не бачити кисло-обіжену міну Л. Ще 10 днів і…. і можливо попадеться хтось врази гірший ніж вона. Але будемо надіятись на краще. Може то я якась не така чи то мені пороблено на таких сусідок по кімнаті. Коли закінчиться це прокляття????!!! Я втомилась від цього і морально і фізично. Хочу нормально жити, мирно і щасливо, щоб не потрібно було під когось підлаштовуватись. Чудовий день, в Марини Федорівни було день народження і ми чудово пообідали. Все було гармонійно і душевно. Кльовий колектив. Якось так. Не зовсім змістовно і логічно, але такі вже в мене думки, як і все життя.