Відчуй

Я сильна. Да!!!! Але не на стільки ж вже, що зраджу коханим вк і музиці заради текста з англійської. Ні. Не на стільки. Це занадто ;)

Ем. Мене вічно дивували люди, які мене типу "люблять". Ау, придурки, не треба мене любити. Бо мене справжню неможливо любити. я буду такою, як я є, а це вам буде подобатись перший тиждень-два. Ні, чужі почуття топтати не вмію. Але змушувати себе робити вигляд ніби то взаємно теж не вмію, айм соу соррі. Досить вже з мене цих "Ти мені подобаєшся, я тебе люблю" від абсолютно лівих людей, дякую. Можливо для когось я цинічна, жахлива і так далі. Але для людини, яку я люблю, я інша душевно, вибачте, для всіх такою не є і не буду. Не хочу я любити всіх, я любов до одного ледь витримую. Я буду любити того, хто мій по натурі, душевно, по характеру. І, повірте мені, той чувак в мене вже давно обраний. І насрати на його невзаємність, я ЛЮБЛЮ. Вибачте, ідеали, які на всі сторони хороші і які на всі сторони всіх люблять. Вся ця ваша лябов до всіх, всього-лиш черговий вияв проституції. А скажеш ні?

ніколи нікого не слухай. май свою думку. свою голову. свої думки та ідеї. плани на життя. не женися ні за ким.тільки крок на зустріч, але не в навздогін. ти нікому не потрібна. це - життя ніхто за тебе не буде будувати твоє щастя. усіма керує заздрість! нікого не слухай.йди своєю дорогою і плювати, що говорять за спиною. говорили, говорять і завжди будуть говорити. тебе це не повинно хвилювати. люби. твори. та мрій. і. . будь ласка, посміхайся частіше. у тебе така гарна посмішка.

Нікому не бажаю такого кохання, свідком якого я була останні 3 дня!

І знову я стою в ролі хорошого, завжди розуміючого друга. Сестри коханої дівчини друга. Знову розмови, знову виливи душі через телефон. Знову поради і подяки за них. Знову я маю розуміти протилежні думки двох дорогих мені людей. Як мені сказати ЙОМУ що ВОНА не хоче мати з ним більше нічого. Як, як це зробити так щоб його не образити? Правильно, ніяк. Я маю це зробити, щоб не мучити його. Бо вона це не зробить. Вона просто буде його мучити і добивати. Знову я почуваюсь оссю. Заєбало. Блін, народ, мені (15) років. Може досить з мене знущатись? Інколи важко мати друзів. Кращих друзів.

Якась я неправильна, люди. От цікаво - мене одну не гребе питання життя після смерті? Як мінімум тому, що я не вірю в життя. Між життям і смертю маленька межа, яку ми стираємо тоді, коли копняками виганяємо дорогих людей з нашого життя. Тоді ми помираємо. Панове, та ми живемо в світі привидів! Ми - тварюки, які знищують своє почуття, своє щастя і свої сни. І я тварюка. І він тварюка. І ось та дівчинка, що перебігла дорогу - теж. Напевне, в мене занадто божевільне світосприйняття. Але мене це влаштовує. Зрештою, моє божевілля не знає кордонів. А ще мене не гребе питання Всесвітньої економіки. Чи питання забрудненості атмосфери. Чи питання озонових дір. Зрештою, те, що для мене ці питання не є важливими заважає мені жити? Інколи незнання дарує щастя. Незнання дарує щастя.. Так, звісно, неможливо знати "забагато". Але мені не заважає те, що я знаю недостатньо. Чи таки заважає?

Мені сьогодні сказали, що я стала слабохарактерною. Воу. Я намагаюся стати добрішою, але як це можливо, коли кожен докоряє мені в тому, що я стала слабохарактерною? Ви самі провокуєте людей на злість і грубість, а потім ниєте про відсутність взаєморозуміння і толерантності. Да, рєбят, далеко підете. Але це значить тільки одне, що якщо я така "слабохарактерна" з вами, то можливо я вас люблюціную і т.д., або ви мене незнаєтенедоводили? ;) або я вас люблюціную.

В кожного в житті є переломний момент. Ну ти живеш, начебто, в тебе є все заради того щоб жити: Дорогі батьки, кохана людина, вірна подруга, друг.але попри все це у тебе на душі неначе, камінь.і ти не можеш збагнути, чому? От, чому сьогодні я прокинулася з такою думкою, що в цьому світі ми маємо такий образ, як мурахи.от їх є багато і людей багато, коли хтось помирає, то можуть навіть і не помітити, а коли починають згадувати стає пізно. От, чому світ такий жорстокий, ніби все є, але все не так. Чому? Чому, коли люди до нестями кохають одне одного, вони роблять боляче своїм коханим? Питання. От коли, ви робите боляче іншим задумайтесь, як йому там, як він не спить ночами, як його душа розривається на шматки, про що його думки. йому здається, що він покинутий, а ви просто ігноруєте його дзвінки, ви просто ігноруєте, але цей ігнор це така біль, що краще просто померти аніж мучитись через кохання. Так я все розумію людський розум починає функіонувати тільки тоді, коли слова вже сказані, але пам*ятайте, це тільки буває тоді, коли людина в агресії. Просто потрібно зрозуміти, тих хто жаліє про сказане, адже, тільки та людина, яка вміє визнавати провину, вміє по-справжньому кохати. Просто пам*ятай, не потрібно ставити себе вище за того кого любиш. вислухай.зрозумій і пробач, адже ти навіть і не можеш уявити, на що ладна ця людина заради тебе. Тобі здається, якщо вона сказала якусь дурницю це вже все.Ні!!! Знай. ти для неї важливий і ваше кохання. тільки той хто насправді кохає, не бачить жодних перешкод.він просто допомагає тому, кого кохає.ось це справжнє почуття. А колиити ігноруєш-це почуття гордості.знай, в коханні немає гордих, бо коли це так, то один гордий, а інший страждає. Тому пробачайте коханих не дивлячись ні на що, адже може прийти такий момент.що ви вже їх ніколи не побачите. і це не означає.що вони зайдуть нове кохання, ні. просто вони не захочуть більше лукавитись і мучитись. вони подумають, що нікому не потрібні і залишуть цей світ і повірте ніхто цього не помітить і пробачити їх буде вже пізно.

важко сказати, в який саме момент народжується дружба. коли по краплі наливаєш воду в посудину, буває якась одна, остання крапля, яка раптом переповнює її, і волога переливається через край; так і тут у ряді добрих вчинків якийсь один раптом переповнює серце

Шлях завжди приводить нас до чогось, зазвичай до такого ж самого, шукаючого себе, незнайомця, як і ми…

"Коли я втрачаю в собі себе, я намагаюся знайти її, ну ту, що по інший бік від мене, вона така схожа, але зовсім інша, в неї інші смаки, звички та друзі…І коли я знаходжу її… я знаходжу і себе…"

Він не ідеальний. Ви теж. І ви двоє ніколи не будете такими. Але якщо він розсмішить вас хоча б одного разу, змусить задуматися двічі, дозволить бути людяною і помилятися, тримайтеся за нього і дайте йому все, що можете. Він не буде цитувати вірші, він не думає про вас кожну хвилину, але він дарує вам ту частину себе, яку ви можете зруйнувати, і він знає про це. Не робіть йому боляче, не прагніть змінити, і не чекайте від нього більше, ніж він може дати. Не аналізуйте. Посміхніться, коли він робить вас щасливою, кричіть на нього, коли він бісить вас, і нудьгуйте, коли його немає поруч. Кохання важке, коли це кохання. Ідеальних хлопців не існує, але завжди є один, ідеальний для вас.

Зовсім забула, що означає бути щирою. Часом з мене вириваються безглузді уривки почуттів, які, не знаходячи підтримки, швидко згасають. Їх не хвилює те, що хвилює мене. Хоча мене також можна дорікнути в тому, що мене не хвилює те, що хвилює їх. Але їхній світ не той. Вони зрозуміють це, коли-небудь, може… Буває, я знаходжу тих людей, у яких є щось що не піддається опису - вони інші. Я знаю, що вони є. Я знаю, що вони живуть в одному зі мною світі. І, значить, ми все-таки не так самотні у поглядах, як може здатися.

ми друзі. і я тебе люблю таким, яким ти є. твої страхи - це мої страхи, розумієш? твоя радість - моя радість. і твій біль повинен бути моїм болем. ніколи не бійся бути зі мною слабким. а дружба… це взагалі складне поняття. для когось складне. для мене - ні. я за своїх друзів все віддам. але натомість хочу чесності. ніколи не бійся говорити зі мною. що б ти не зробив, що б з тобою не сталося - я хочу бути поруч. завжди поруч. і коли добре, і коли погано. і коли боляче - теж.