Відчуй

ні хвилини спокою. думала, иоже то хоча б завтра відпочину від цих всіх урочистостей, так ні ж, завтра знову буде ШОТО. Приїзджає Тимошенко, і знову стояти по годину на плацу і надривати спину.

Навіщо?

так буває, ластівко, так трапляється -
щось знаходиться, щось втрачається,
слів бракує, словами граються,
озираються, зупиняються.
все минає, ластівко, все міняється,
що тривожило - забувається.
рани гояться, біль тамується,
все міняється, все лікується.

Ну що ж. Завтра.. Завтра відповідальний день - посвята в ліцеїсти. Тисячі очей будуть завтра втикать, так сказать, як ми присягаємось захищати і бути вірним до кінця нашій Україні. Воно, знаєте, страшно, але типу: " Дивіться, царі шагають". Дада, любим себе. Ну, харе базарить.. Урочистість відбудеться о 15:00 на драмі. (майдані). Велкам ту передайз. П.с. Шацька. Шац мій каханий. Заспівати тобі нармальнєнько. ♥

цікаво, а скільки ще людей (звісно ж, окрім мене самої) мають таку специфічну погану звичку – “внутрішній зіпер”.
чи бувають у вас моменти тотального небажання спілкуватись, шалена необхідність зачинити двері внутрішнього світу на сотню замків і чекати, поки мине цунамі анти-комунікації

в такі моменти не допомагає чай,
хоть пий його літрами-
втопися.
в такі моменти відчай -
рай.І попробуй з нього
вернися.

Сьогодні треба робити те, що треба робити сьогодні. Вірити. Працювати. Терпіти. Любити. І не вимагати зайвого у Господа Бога: Він сам знає, що робить. Ірен Роздобудько

я провёл тебя до подъезда
я надеялся на поцелуй
ты красива была, но вот только
я случайно прощупал твой х*й

Ти вважаєш, що любиш. Але що таке «любити» - не знаєш і сам. Чи можеш ти чесно сказати, що не шукаєш своїх задоволень? Не дратує, готовий приймати людину і в хворобі, і в поганому настрої, готовий нескінченно терпіти? Прощати недосконалість, помилки, недоліки? Некрасивість, що з'являються зморшки? Завжди віддавати, нічого не отримуючи взамін? Любов - це нескінченні дрібні жертви. Великі жертви від тебе вимагатимуть рідко, а ось дрібні - кожну секунду. І якщо ти до них не готовий, не готовий і до любові. Назви своє почуття як-небудь інакше і не брудни хорошого слова. Воно й так зараз забруднено вкінець.

ось так.

це дурне відчуття
-

зводить мене з колій

нас забуде епоха.

і похуй.

я не хочу більше тебе знати.
_

цілую
;)

Я знову дивлюсь сни з тобою.

Навіщо ти до мене приходиш? Чому не відпускаєш думки?

Я так мріяла розслабитися і нарешті зовсім відвикнути від тебе. А виходить, твій образ тільки переслідує. . зовсім не дає спокою.

Ти завжди в різному настрої, різному одязі і обставинах. Кожна ніч - окрема нове життя, в якій незмінно лише одне - твоя присутність.

Я хочу сказати тобі так багато, ще більше показати, щоб ти побачив і відчув сам те, що переживаю тут я.

Але напевно це зайве. Просто нехай мої почуття піднесуться в небо і хоча б їх скромний шматочок торкнеться тебе.

Хочу, щоб ти знав, все добре. І напевно, не варто мучити мене ночами.

Хоча й при денному світлі думки про тебе нікуди не зникають. Ти - майже матеріалізований привид, який всюди супроводжує мене.

Чим частіше я бачу тебе у сні, тим кошмарнішими і потворнішими стають сновидіння.

Це параноя. Вистачить.