I Shot Andy Warhol

Вспомнила, шо в мене була знакома, яка залетіла в 15 років, аборт було пізно робить і вона родила. Помню як вона спочатку від всіх скривала свою бірємінність, а потім всім говорила, шо це її брат, а не син. В мене вознікає вопрос, нахуя? Так тупо і неправільно стидаться своєї дитини, вона ж твоя, яка різниця в якому віці ти її народила і від кого вона, вона твоя, а стидиться треба себе, а не того невинного сущєства. Просто чістила недавно стєнку вк і багато запісів від цеї знакомої було, часто її питала як малий от і вспомнилась ця сітуация.

ой ну от кінчається день мого дн і мені даже всьо равно, бо я здєлала від, шо в мене нема дн, а вобщє дякую тим, хто постарався зробить мені свято, ви єдінствінні, кому я ще повністю не перестала буть безразлічьной.

Я б дуже хотіла вміть свої мислі гарно описувать і відтворювать в тексті. Бо на самом дєлі в моїй голові дуже багато всякіх вєщєй, мені кажиться, деякі з них даже умні. Просто я не знаю, шо твориться в моїй жизні. З одного боку, вона стоїть на місці, як в ігрі "море волнуеться раз", я тупо стою на місці і не сдвігаюсь з нього, в ожиданії чогось, а чого-сама не понімаю. З другого боку, все міняється навколо мене, і разом з тим, мене захоплює в той потік, бо міняються люди, обстановкі, місця, даже сітуація в країні міняється, то шо там говорить? Мені це не нравиться, такої неопридільонкі давно я не ощущяла на собі, іноді мені просто хочіться когось обнять і всьо, шоб добре було всьо, я іду і притуляюсь до мами і на мгновєнія стає все харашо, але потім я встаю з дівана і знов все хуйня. Слово "хуйня" мене задовбало, бо воно візьдє, де б я не була, шоб я не робила, на тому всьому пишеться "хуйня". Мені дуже інтірєсно, коли це все успокоїться і буде все нормально. Я хочу надіяться, шо скоро, бо, може, якшо думать, то воно реально буде нормік? І от я знов написала текст і ніхто нічьо не поняв, даже я.

14:08 врємя піднять кастляву жопу і почать прибирать

Мені кажиться, шо нічього в житті не має смисла. Я не знаю чого я так подумала, просто до мене тікі шо така мисль прийшла. Якшо спираться на юношескій максімалізм, то нема, через то, шо всьо равно прийдеться вмерти, того і смисла нема. Але я, навєрно, не про це хотіла сказать. Якшо признаться, то я вобщє єбу, шо я хотіла б сказать. Вобщє багато сказала б, бо дуже багато странних собитій твориться в моїй жизні. По суті нічьо не міняється кардінально, але все странно, все і всі, я вже геть перестала любить когось, якшо трохі раньше мені казалось, шо я ще трохі когось люблю, то щас я нікого не люблю. Просто рішила недавно, шо не осталось особінних людей, чьо всі особінні стають обичними? Я тоже от обична, але я ніколи себе не любила, так, шо я не в щьот. А так всьо, якась пустиня візьдє, Сахара, а не жизнь.

зробила Ліна вчьора мені корону на ногті, і я тепер похожа на шоколадку, але зато всі знають тепер, шо я каралєва і ідіотка.

Приїхала сьогодні я з Європи. Там ахуєнно можу сказать я, все відрізняється від того, де живемо ми, в Україні. Якось, коли бачіш, шо робиться там, ти почінєш ще більше замислюваться про те, в якому гавні ти живеш і хочіться, шоб все було як в цивілізованих людей, я дуже рада за те, шо в Україні піднімається молодь за Євросоюз, це канєшно нічого не дасть, але вони хоть шось роблять. Було дуже інтірєсно, коли в центрі Кракова я побачіла студєнтів поляків і українців в перемєшку, які ішли з укр. прапором і кричяли "Україну в ЄС". Це так пріятно, в іншій країні побачіть, шо люди переживають за життя наше, ладно вони навєрно не переживають, але пріятно просто. Але це таке, я вам лучше скажу як покорила мене Прага, це неріальне місто просто, боже як там гарно, яка там архітектура, яка там Європа, то треба бачіть просто. Але то хуйня, бо там є собор св. Віта, він здарааааавєний просто і в готичном стілі і я просто, вибачте, потекла, коли побачіла його, до цих пір я ума не приложу, де в ті врєміна взялося у людей фантазії таке сотворить. Творець того собора мій ідол. В общім в Європі дуже круто і якшо у вас є возможность і посетіть її, там є на шо подивиться, я щас ужасно втомлена, але це стоїть того, шо я побачіла.

є стількі всякого розказать, тікі не щас от

У мене сьогодні просто шикарний день, після унівєра я весь день провела в ліжку під одіялом, пила чай втикала магазіни і слухала тєлєвізор. Нічього особєнного в цьому для вас нема. А для мене це саме лучше врємяпровождєнія і отдих, бо із-за моєї учьобі, яка почінає накаляться, у мене реально не буває часу для такіх вещєй, тим більше, шо уже начінається прелюдія перед сесієй. А на кінець дня, ми підем готовить рагу і в нас буде романтіческій ужин. Сьогодні прекрасний день і я така мілашка.

В Іваницькіном фільмі вмерла б я. Я даже не обіжаюсь, бо тоді б я була любімой героїньой, прям як Кріс з Скінс.

Мені не нравиться те, шо я не можу понять, шо робиться вокруг. Мені не нравиться, шо я не знаю з кім я общяюсь або те, шо я вобщє не з кім не общяюсь. Мені не нравиться, шо людина, якої так мало в моїй жизні, але єдина з кім я себе чуствую комфортно, далеко і контакту живого в мене мало з нею. Мені не нравиться, шо всі зациклені собою і своїми проблємами, і мені нема з кім поділиться тим, про шо я думаю. Мене бісять зміни вокруг, а особінно зміни в тих людях, якіх я так любила. Я задовбалась засирать себе поганими мислями про те, шо я дурна людина, якій постійно не везе. Мені не нравиться, шо в мене скоро дн, але ще більше харить, шо вокруг всі тим переймаються більше мене, собираються на нього як на красну дорожку. І мені не нравиться, шо я взросла. Мені нічьо не нравиться і в першу очірідь я не нравлюсь.

Іван Дорн приїхала з Європи, якось даже скучіла за нею. Привезла бухло на квартіру, вкусняшок і ще багато всякіх приків з Німеччини, розказала про ідеальну жизнь там, про кучю крутих магазінів і ахуєнних малих. Тепер я жду, шоб поскоріше самій окунуться в тій атмосфєрі, ще хочу в гетто в Кракові, де єврєїв знищували. Хочу багато чього, тікі нада взяться за голову і пережить тиждень.

Хочу вже Різдво, ніяке свято так не люблю як Різдво. Не люблю нові рокі, дєнчікі, а імєнно Різдво. Це самий уютне і саме світле, добре свято, яке може буть. Навєрно тількі в той день я себе можу окунуть в шось хароше таке і вспомнить дєцтво. Абажаю. І от щас, коли мене все харить, я думаю про Різдво, прикідаю собі, коли кінчіться вся учьоба і мозгойобка, я буду їсти вкусняшкі мамуські і дивиться мультікі. Я така хароша останнім часом.