kiss me,please

Сьогодні як фея, всім все помагаю, сама собі дивуюсь, скільки в мені добра. А ж не можу нікому відказати, надіюсь мені це також добром повернеться.

Класний день із батьками! Люблю коли ми разом кудась їздимо) Коли ми плануємо щось на майбутнє, або просто їмо морозиво в кафе) Люблю коли тато дома, це для мене якась душевна радість, хоча я цього майже ніколи не показую, сама не розумію чочу) Люблю коли мама щаслива, тоді і я щаслива) Хороша неділя, я розумію що так не буде завжди добре, тому і радію кожній хвилині)

Чому самих найдорожчих Бог відсилає подальше від тебе? Чого так?відділяє на кілометри, кордони, міста, школи! І останнім часом все важче і важче передаються прощання. Щоб люди страждали? Я боюсь що буде на наступний рік, а після 11 класу? Я напевно не переживу ці розлуки, для мене це найважче.

Осталося сьогодні поїхати у Рівне. За вихідні зробила майже все що хотіла. І я рада за себе. Всім вдалої неділі, а комусь щасливої дорогі ;)

Іду спати в 10, нарешті я висплюсь, завтра в школу, хоча я дуже захрипла і здається у мене температура, але я настільки лінива, шо мені западло іти міряти. Говорю другий день як мужик, шо курив все своє життя, іноді так напрягає. За вихідни чомусь дуже замучилась, готова спати цілими днями. Здається іноді, що не гуляти ходила, а їздила город копала. Вихідні були такі сонячні, так не хотілось вертатися додому. Але все колись закінчується. Всім солодких снів і вдалих буднів.

Так не люблю коли я іду із так званих "гулянь" розчарована, мені іноді здається шо зря виходила із дому. Давно я не поверталася із хорошим настроєм, із думками"щоб цей день ніколи не закінчувався". Останнім часом мені все раніше хочеться повертатись додому.

Визиваєм таксі, шоб поїхати туда не знати куда, в якусь гірьку полонку. Вдалої ночькі, дівчатка:3

Давно я така щаслива не лягала спати, мені хочеться щоб це щастя не закінчувалося. Я щаслива, як ніколи. Дякую, що робиш мене такою. Але все колись закінчується, нажаль.

Мам, ти говориш, щоб я тобі все розказувала. Але коли я стараюсь щось розповісти, ти, або починаєш сваритись зі мною, або осуджуєш мене. Тому, я і не хочу нічого тобі розповідати, бо ти мене не розумієш. Лягаючи спати розказуєш, яка я погана і хочеш, щоб я це спокійно слухала?і не реагувала?а потім питаєш на кого я похожа. На тебе, мам, похожа, бо я ж така сама, просто ти цього не замічаєш.

Хотіла як краще, вийшло як завжди, напевно така доля моя, надіюсь завтра буде кращий день, хоча я впевнена, що аж ніяк такого не буде. Пацан сказав, пацан не зробив, ось такі у нас зараз хлопці, а ми на шось надіємося, хоча це і не можна хлопцями назвати!