danajolie

я подорослішала і стала однією з тих, ким так боялася стати.
надто багато недобрих справ, вчинків, думок. жодного сорому. не знаю, як з тим жити далі.

пора признаватися і отримувати свою мстю.

хто я?

якби я дивилася на себе зі сторони- зневажала б безмежно. за все вчинене зло. для задоволення самої себе.

а я відчуваю задоволення від того, що роблю. так, я панічно боюся залишитися одного дня без волосся і без очей. я егоїстка. і я хочу, щоб ти був тільки мій. я не хочу, щоб вона була твоя. не можна водночас кохати двох. від однієї постійність і тепло, від іншої вогонь і нестримність, все те, чого тобі так бракує.

так, я знаю, що мені все віддасться. але я зараз щаслива, поки ти поруч.

я кидаю гарні і сумні пісні на стіну, не тому, що ми з тобою розійшлись. вони просто мені подобаються.

я віддавалася повністю цим стосункам, вкладала, як на мене, більше, ніж достатньо.

Іван в мене період повної самотності

Богдана Або ти просто не хочеш зі мною зайвий раз пересікатися?

Іван і це теж.бо ні ти ні я ще не відійшли

Богдана Я майже

Іван тому не спіши. в тебе теж період самотності. використай його як час подумати і спланувати

Богдана Мені було б набагато легше так. Якби ми спілкувалися як ці три дні.

Іван брехня

Богдана Я б тобі не брехала.Комусь може та, але тобі нізащо в житті

Іван спробуй побути з собою

Богдана Я це робила останній місяць

Іван спілкування заради спілкування погана штука

Богдана Вай? Якщо і так нічого більшого, ніж дружба-спілкування не буде

Іван ти його втрачаєш і почуваєшся жахливо.тому краще не мати без особливої потреби

Богдана Не знаю, як би то все не було, в мене лише найтепліші спогади і я не хочу дати їм загаснути і забутися назавжди

все, що лишилося - муршаки по тілу, сльози без причини, нервози, проблеми зі здоров'ям.

ти дуже важлива людина в моєму житті.
завжди тебе любитиму.

хотіла сюди додати якусь гарну спільну фотографію. натомість знайшла нашу фотографію, коли ми ще не зустрічалися. вже не друзі, але ще не пара.

2 роки тому я так раділа його увазі до мене як до дівчини. якби я знала, чим це все закінчиться.

Вперше в житті я настільки закохана.

Я хочу йому дякувати за кожну хвилину, коли ми разом.

Я готова цілувати його до пальчиків ніг.

Я неймовірно щаслива, що він з'явився в такий важкий і такий потрібний момент мого життя і врятував мене з дна, на якому я могла опинитися.

Я хочу ділити з ним все, що маю і все, чого ще не маю.

Я можу милуватися ним годинами, слухати його чудовий голос.

кайфувати від кожного дня, кожної години, хвилини і секунди разом.

Дякую, що ти є

так дивно в свій дн не спати і працювати, працювати і ще раз працювати.

святкувати день народження днем раніше, бо в власне ДН ти їдеш в відрядження.хех. по-дорослому так все було.

а мені лише 19.

Дуже дивно, коли ти можеш поділитися своїми переживаннями лише з найкращим другом і завлабораторією. Бо найближі подруги засудять страшенно. І рідні. Трошки стало спокійніше, але зовсім трошки. Найстрашніше очікування в моєму житті евер

напевно мені ще ніколи в житті не було страшніше, ніж зараз

Було важко, але дуже класно. Тим не менше, все що було в Лас-Вінниці, залишиться в Лас-Вінниці

переді мною стояв надто важкий вибір - робота або спортзал. Вибрала роботу. Тепер треба десь знайти час на спорт. Де? Не знаю. Хіба вночі, замість сну.

Вчитися і працювати одночасно надто важко. Я прокидаюся в 7, в 8 йду з дому. Приходжу пів11, вечеряю і сідаю вчитися. Засинаю за книжками. На парах постійно підчитую. Не знаю, чи надовго мене вистачить. Або треба не так напрягатися з навчанням. Сподіваюся, що весна принесе зміни

нема нічого крутішого, ніж коли тобі 18 років і ти отримуєш вже другу роботу за спеціальністю)) повноцінну)) з зарплатою) ) ну, майже. Лишилась кінцева співбесіда

святкували закриття сесії. Ну і звичайно, так як в мене вийшов середній бал 5, я не могла не відірватися так, щоб потім було стидно)

залишився один екзамен. Я вже не можу від цієї підготовки, це просто кошмар. Не розумію, навіщо мені ті 5-ки, чесно кажучи, то ролі майже не грає. Але мені треба зараз отримати приблизно 70 з 80, що цілком можливо. Тести вивчу і 35/40 точно матиму, а от як з усними питаннями мені повезе…і з екзаменатором.. І потім нарешті 10 днів спокою.. Ну майже. Не зважаючи на те, що ще треба підготуватися на перший тиждень і вивчити дві теми..але все ж. Останній ривок. Через три дні я буду вільною.