HEY KISA

Надіюсь, що "во благо".

Я насправді дуже сильно сумую за тобою. Мені не приємно дивитись, як ти роздаєш себе псевдо-подругам. Мені так боляче, коли ти дивишся на мене. А тобі соромно. Чого так в житті стається? Для мене ти був такий важливий! Так, я звісно тебе люблю. Люблю чи любила? Я любила тебе, як свою другу рідну душу. Як того, хто мене розумів і як я думала цінував. Не дивлячись ні на що та наше фото висить на моїй стіні. Та я не хочу тебе приймати, якщо вернешся, бо я вже натанцювалась на граблях.

Сьогодні тут дуже гарне зоряне небо. Пишу, щоб потішити тебе/мене. Але ти цього не прочитаєш) сьогодні на шию повісила твій кулон. Якби ти це знав, то був би радий)

З днем народження мене

Мене нудить від всього. Чогось світ здається повністю огидним. Відчуваю спустошеність. Дочитала книгу, а вона ніби витягла з мене всю душу. Кожна річ мене дратує. Хочеться туди, де немає нікого і нічого. Хочеться аби ніщо і ніхто мене не тривожив і більше ніколи не западав в душу.

Книга, яку ти мені подарувала залишається улюбленою.

Малозначимі пости для когось, але в цих словах багато "горести от потери".