12 декабря 2020 года в12.12.2020 21:54 120 0 10 1

вечір в хату

останній пост 2018 року, як ти казав мені, що хворий мною

в 19 році ми розійшлись, за два дні до того, як у нас мало бути 3 роки.

я відчула невимовне полегшення. я вдихнула ковток свіжого повітря. боляче не було, бо в середині я знала, що все так і закінчиться і була готова до цього. я навіть не плакала пів року. плакала один раз, коли йшла восени додому. згадала наші теплі зими. просто взимку хочеться спільності. а більше не плакала, ні.

та, ми спілкувались протягом всього цього часу) але в мене ніколи не виникало думки усе повернути. ти продовжуєш бути для мене цікавим співрозмовником, а в мене болячка на розумних чоловіків. але я боюсь тебе. тільки нещодавно усвідомила, як я тебе боюсь! тепер намагаюсь мінімізувати наше спілкування, хочу віддалитись і це правильно.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

SILODKA — HEY KISA

117

як зробити собі запайку?

просто потусуйтесь в інстаграмі, де не треба ух все бажання жити відбиває і хочеться написати "я нікуди не поїду", а на питання "шо случі...

121

ідем далі

все відбувається тоді, коли має? думаю, так. і саме зараз вьюі — те, що треба. тут я можу побалакати, подумати, проаналізувати і зас...

120

вечір в хату

останній пост 2018 року, як ти казав мені, що хворий мною в 19 році ми розійшлись, за два дні до того, як у нас мало бути 3 роки. я відчу...

13

20.10.18.

Ти - місто. Ти - мої речі. Ти - це я. я хворий тобою я люблю тебе все нагадує тебе і буде ще дуже довго нагадувати

18

01.01.18. 2:40

в мене найкращий хлопець в світі

13

якщо люди йдуть - це круто!

всі знають істину. ваше від вас не піде.