Shpilevska

ідіть всі нахєр. ідіть ! нахєр!

залиште мене в спокої ! мені надоїло вже розриваться ! надоїло

я заманалась. просто заманались з цим всім

мені набридло блять, остогидло все це, все, просто все

сил нема. їх нема.

і ще й ця ангіна, то це взагалі

Що таке музика?

Музика - це поєднання двох аабсолютно різни понять: відчуття і техніка.

Якщо є лише відчуття, талант - вона стане безглуздою, несрузною, кривою. Якщо ж не буде відчуття - вона вмре від недостатку емоцій. Погасне, як маленька розжарена пилинка.

Коли ти віддаєшся й повністю - отримуєш віддачу. Отримуєш якусь захищеність від цього світу. Ніби виростає бар'єр між тобою і негараздами, який додає віри, надії і чарівності. Ти летиш і поринаєш у казку, в якій головний персонаж - саме ти. Оце і є музика…

завтра до лікаря.

НЕНАВИДЖУ ЛІКАРІВ

ЯК?

як можна було захворіти навесні, коли так тепло?

та ще й ангіна! йолипали ! оце, базарю, лошара.

як я буду здавати той академ і той екзамен з сольфи? ЯКИМ ЧИНОМ Я БУДУ СПІВАТЬ, БЛЯХА ?

оце, відчуваю, весело буде, дууже

до того ж 4 місяця; (

ой, все, я розчарувалась, чесно

думаєте, забула, правда ж ?

А НІХЄРА ВОНО НЕ ТАК !

СПОЧАТКУ ТАКУ ХЕРЬ ТВОРИТЕ, А ТЕПЕР В ДРУЗІ НАБИВАЄТЕСЬ !

оце люди, оце молодці!

ідіоти, ось хто ви.

ніколи цього не вибачу

це я така дурна чи це просто ваша заздрість ?

ну побачимо, загалом, як воно буде.

хочу задіває мене, задіває

Сукааааааа, я тобі скоро в'їбу, базарю.

не можу вже більше цю херь терпіть.

їбануті не таке заслуговують, шалава срана

хана тобі буде, от атвічаю

P, S. все, надалі не матюкаюсь.

нарешті я дочекалась цього тепла.

НАРЕШТІІІ

ФУТБОЛОЧКИ, ШОРТИКИ, КЕДИ - ПРИВЕТУЛИИИИИИИИ :)

всередині. нахєр. все. нахєр

я не можу

я не можу говорити, нормально дихати, хоидити

розривається, нахєр.

я не можу

оце деееееееееееееееееень !

хочу пити !

і тільки під вечір стає так тошно. просто я розумію, що вся ця херь вже не відновиться. друзів вже не буде. аж дійсно бере за душу.

а ти ж обіцяла. обіцяла не здружуватись з нею. але вже зрада, але вже підлі слова були. настільки гидко. гнила людина. тепер я це справді розумію.

але чого так важко і так погано ?

я цього просто не розумію.

я якась не така, як всі. в мене завжди все навпаки. все не так. не так.

наскільки я розчарувалась.

але якщо ви думаєте, що я опущу руки і не буду і надалі йти до своєї мети - ТО ВИ ВЗАГАЛІ НЕ ПРАВІ ! БО Я СВОГО ДОСЯГНУ, ЯК БИ ВАЖКО НЕ БУЛО ! Я ЗМОЖУ ! ЗМОЖУ, ЯСНО! ?!

що взагалі зі мною ?

це через нестачу тебе чи як ?

Як я хочу, щоб було так, як і раніше. Я хочу відчути твій подих, твої дотики, твій погляд на мені, тепло твоїх рук, твої ніжні поцілунки, які різко переростають в палку пристрасть. Я хочу відчувати тебе. І мені байдуже, що це звучить банально або ж навіть вульгарно. Хочу відчувати саме тебе. Не на відстані, не десь там далеко, а саме тут, поруч, біля мене. такого близького серцю і душі…

я так засумувала за цими вечірніми посиденьками в кав'ярні разом з сестрою. о, ця сімейна атмосфера. кааааааааайф, чесно :)