J.K.

уйобкі сука
уйобкі кругом
всі уйобкі
і самий на твою думку чудовий хлопець виявиться таким самим як і всі
а насправді це все буде просто ідеалізація його
не треба влюблятись.
це просто тимчасове захоплення, яке в нас, в дівчат переростає в привязаність
і вот як все закінчується.
я не вірю в кохання..щасливе
рано чи пізно все закінчиться
як довго вони б не були
а були б це старікі
то вони живуть разом і терплять один одного тільки тому, що сенсу розходитись вже немає
і вони знають шоз кимось іншим все не буде так спокійно
бо вони хочуть щоб їх нічого не турбувало
і живуть не люблячи.
кожного разу
після кожних відносин знову і знову в цьому запевнююсь

Я напевне ніколи не зрозумію цих хлопців. Чому на початку відносин вони такі милі, добрі та ніжні. Готові заради своєї дівчини на все. Дарують приємні подарунки, навіть якісь дрібнички. Зате з таким теплом.В їхніх очах виблискує кохання. Вони телефонують перші, запрошують на прогулянки, говорять приємні речі, ніжно цілують та міцно міцно обнімають. А що потім?
А потім настає момент, коли ця людина просто змінюється. Від неї віє один холод. Вже немає того ніжного хлопчика який був таким милим. Тепер образи в твою сторону, неохочі побачення і дзвінки тільки тоді коли це потрібно йому. Телефонуєш тепер ти завжди перша, запрошуєш прогулятись теж. А він такий гордий каже "Я зайнятий". Він забуває напевне, що ти його дівчина, що ти кохаєш його. І все. Немає більше тієї людини. А чому саме так? Мабуть я ніколи не зрозумію.

Твої слова були пустими
Безглуздими були твої дії
Навіщо так ніжно кохав ти мене?
Тепер ти з іншою будуєш надії.

Шлюха это которая трахается со всеми, а не та кто хорошо общается.

ну що ж, останній пост на viewy. я дуже щаслива, що все так вийшло. я думаю, ти зрозуміла, що це я до тебе 83. вибачай, за все що на твою думку я зробила не так, але я вважаю, що ця ситуація вплинула дуже добре на нас всіх. я безмежно рада за вас, що в вас все добре(я надіюсь), що в вашому особистому житті немає мене(тому що я весь той час гадала, що в ваших сварках та й вашим відносинам заважаю лише я). та й в мене все добре, після довготривалої перерви я знайшла свого дурненького:*

я знаю, що наговорила безліч дурних речей в твою сторону(на це мабуть вплинула якась злість, навіть незнаю як це назвати), але я хотіла б вибачитись в котрий раз. я справді відчуваю велику провину в цій ситуації. ВИБАЧ МЕНЕ БУДЬ ЛАСКА!
вирішила написати цей пост, щоб ти не тримала на мене зла(хоча знаю, що натвориила багато дурного). небажаю мати якихось "ворогів" шоб про мене ходили слухи, що я "шлюха" чи якась там. я не прошу тебе знову відновити нашу, як я тоді думала, ідеальну дружбу. просто вибач, або принаймні не згадуй мене поганим словом. надіюсь ти правильно зрозумієш.
p.s.не забуду ніколи нашої дружби, вона була шикарна.буду пам'ятати тебе тільки з хорошої сторони, що й хочу отримати від тебе.

Научи меня летать, прошу, родной,
Ты же говорил, что от дыма вставляет.
Мы представим, что весь мир немой
И как мы вдвоём улетаем.

Хороший день) Скучіла за цими походеньками по магазинах, безперервним сміхом і дурощами.Весь день з тобою:3

"Попхну", танчікі, олів'є, сосиски і батон, нові кофточки "свято наближається", печивоо і цитатка:

" Даже если вы видитесь не так часто, как хотелось бы, старые друзья до сих пор очень важны"

♥, дякую за день;*

Мне, честно, нравилось, что ты любила,
И так наивно мне писала смс,
Я делал вид, что я люблю, картинно…
Как все мужчины, я хотел один лишь секс.

Мне честно нравилось, что ты вздыхала,
Когда тебе я набирал от "нефиг" просто,
За 5 минут ты расспросить всё успевала,
А я лишь делал вид, что всё серьёзно.

Мне, честно, нравилось, что для тебя был важен,
И то, что на тебе я вовсе не завис,
Я делал вид, что я вникаю даже,
В твои рассказы полные реприз…

Мне, честно, нравилось, что было наплевать,
Куда, когда и с кем срывалась ты под вечер,
Мне нравилось лишь только потреблять,
Ты мне себя… Другой тебе вино и свечи.

Тебе других не надо было воздыханий,
Речь президента…Ты одна на новый год,
А я с другой… в тусовке дико пьяный…
Приедет, позвонит…-ты думала - "вот-вот".

Ты упускала шансы быть счастливой,
Твоя апатия - как страшная болезнь,
Ты упускала шансы быть с мужчиной,
Который полюбил бы, такой какая есть.

Тебе смешны - тобой чужие восхищения,
Ты вся во мне, а я на простыне с другой.
Я не цинично относился к поражениям,
А подходил к процессам с головой…

Ты мемуары мне карандашом и ручкой,
Другим ты средний палец вместо "да",
А я считал тебя доступной лёгкой сучкой,
В то время, как другие думали - "мечта…"

И уходя не поцелую, а пожму руку