∞

Ты никогда не простишь, я знаю.
Больно предательство с ложью да прямо в спину.
Но я теперь живу тем, что было с нами
И никогда уже прошлое не покину.

Я лицемерна, двулична и в этом роде
Много чего можно всуе еще сказать.
Я человек, что к жизни уж не пригоден,
Если не видит любимые впредь глаза.

Дни протекают сквозь пальцы, я не держу их,
Я все живу месяцами, что были до.
Я совершила ошибку, причем большую:
Я потеряла любовь, что была, как дом.

Я все ще буду чекати тебе.

Залиш любов, немов натягнуту струну,
яка від твоїх дотиків от-от і обірветься.
Сьогодні, рідний, ти ввімкнув
яскраве сяйво у моєму серці.

Залиш свій тихий сон на простирадлах
і трохи недопитих розмов у келихах
з-під сухого вина.
Річ зовсім не у прощаннях, недовірі чи зрадах…
Тут немає відповідей,
всі ці питання – ані твоя, ані моя вина.

Доля напевне дасть тобі знак,
будь уважним, злови потрібний момент.
Просто, рідний, щоб ти знав –
більше за все на світі, коли мій
сум стане морем, а ти почнеш тонути
у ньому паперовим кораблем,
не сумнівайся жодної миті -
я все ще буду чекати тебе.

я вдома
люблю бути вдома
не знаючи чи всі, але останні рази коли я приїжала на моєму столі завжди стояли квіти

вони стоять і зараз

та не від тебе, дивлюсь на них

а вони не від тебе, не від тебе, не від тебе, н е в і д т е б е

та я себе вже настроїла що ми не разом

і скорилась суму за тобою, звиклась з ним

так дивно відпускати минуле

не тримати його, а відпускати

від тих спогадів так тепло всередині

і усвідомлюєш що не варіант жити минулим, яким би чудовим воно не було

Я знаю, что тебя не вернуть, что наше время осталось в границах одного лета. Я знаю, что ты многое мне дала, ко многому подтолкнула, многому научила, сама того не заметив. Я знаю, что бесполезно делать вид, будто все по-прежнему. Я должн жить дальше. Милая, честно, я все понимаю, но все равно… скучаю. В дневное время суток эта тоска не так остра, как ночью. Особенно когда за окном такая затаившаяся природа, как сегодня.

То хто я тобі – колишня?
Кохана? Люба? Чи хто?
Чи стомлена дика вишня?
Чи може тобі я ніхто?

Чи я тобі просто дивачка,
Що дивиться у вікно?
Чи може чужа співачка?
Чи дівчина із кіно?

То хто я тобі – стороння,
Чи праве твоє крило?
Чи та, кого ти спросоння
Цілуєш щоранку в чоло?

Чи я тобі секс-машина?
Чи просто твоя кухарка?
Чи та, чиїми очима
Ти давишся після сварки?

Я може тобі коханка
У чорнім худім пальто,
Чи може – твоя забагАнка,
А може…я просто ніхто…

Я трохи для себе поживу.
Тільки ти ніколи не лишай мене саму.
Бо вмру.

Океан, смой её обман! Помоги, помоги её простить. Океан, а когда ты пьян, тоже ты делаешь глупости.

Ты как бы есть, но тебя как бы и нет. Вроде как бы ты был, а потом тебя вдруг не стало

Cтріляй!Скажи чому боїшся ти, зробити цей, останній крок?

давай

і настає такій момент

коли ти змінюєш все на до і після

і розумієш що плакати всю ніч до світанку це реально

і ти починаєш слухатв земфіру

наважуєшся і видаляєш вси фото

натискаєш на клавішу заблокувати

та чорний список не вирішує проблеми

вже світає

і ти міняєш заставку на телефоні

а потім розумієш що і телофон спогад

і жбурляєш його у стіну

тількі нічого з цього не допамагає

ні видалення папки мій космос

ні проклинання 13 числа того літа

а вранці ти ідеш, і розумієш що почала любити осінь

і в тобі ніби пусто, а ніби і просто переповнено

і не знаєш що тобі робити

не знаєш

просто перемішуєш кашу в голову, щоб не підгорала

а може й справді, наша головна помилка в тому, що хворіючи одним, ми лікуємось іншим

бісять особи чоловічої статі, які говорять що дівчата, жінки завжди чимось невдоволені, якщо таке й буває, то в 9 випадках з 10 це через вас, настрій дівчини на 90% залежить від вас, так звані чоловіки

якщо поруч, коханий, цілує, обіймає, та каже що ти у нього найкраща, жінка ніколи не буде невдоволеною, вона буде самою щасливою на світі

робіть ви їх вдоволеними а задоволеними, даруйте квіти, та любіть, все в ваших руках

рідний