я вдома
люблю бути вдома
не знаючи чи всі, але останні рази коли я приїжала на моєму столі завжди стояли квіти
вони стоять і зараз
та не від тебе, дивлюсь на них
а вони не від тебе, не від тебе, не від тебе, н е в і д т е б е
та я себе вже настроїла що ми не разом
і скорилась суму за тобою, звиклась з ним
так дивно відпускати минуле
не тримати його, а відпускати
від тих спогадів так тепло всередині
і усвідомлюєш що не варіант жити минулим, яким би чудовим воно не було