Work hard, have fun, no drama.

Розумію тепер наскільки лекше, коли сумуєш і знаєш, що через місяць, рік чи навіть більше ви побачитесь, ти зможеш обійняти, поговорити про все. Ніж коли знаєш точно, що в цьому житті вже не бути цьому, вже не подивитесь разом телевізор, не поговорите, не пограєтесь, не обійметесь.Не буде вже так як раніше, так звично. І тут те саме НІКОЛИ, ніколи вона не подзвонить, не скаже, що хвилюється чи ти поїла, чи тобі не страшно самій, не дасть пораду, не розкаже нічого. Ти ніколи не почуєш її голос, сміх, не відчуєш її, здавалося, завжди теплих рук на своїй шкірі. Вона більше ніколи не прийде так несподівано, бо переживає як ти там сама. Починаєш цінувати тільки коли вже даремно, бо надто пізно. Я так сумую, так люблю.

1 раз на власній практиці відчула як це, коли мінус на рахунку, тим паче протягом 4 днів. Тепер буду поповняти рахунок заздалегідь)

Fuck you gently ;)

"Я пред тобою в долгу буду вечном и не понять тем кто мыслит иначе, что человеку чтоб стать человечней преданность надо увидеть собачью"

А тепер блять прибережи свої слова. Я не вірю більше.

Отак без пояснень йдеш і приходиш, мене влаштовує якщо чесно:3

Я просто хочу, щоб мене любили, більш нічого.

Коли ти вперше не побажаєш мені доброї ночі, я напевно все зрозумію і стане боляче.

Дєйствуй, сууучка!!!

"карочє тіпа тікі не множ на десять в шостому"

Сїбись, щоб не бачила навіть!

Скажи мені, що в тебе щось з телефоном і Інтернетом. Подзвони мені і я буду найщасливіша. Ну тебе ж має хвилювати чи все в мене добре, ти ж хотів розказати мені одну історію. Та не могло ж все так швидко змінитись, а твоя сором'язлива усмішка в школі! Ні, я не вірю, що тебе не цікавить як у мене справи.

Как много тех, с кем можно лечь в постель.
Как мало тех, с кем хочется проснуться.

Ти заставляєш мене знову нічого не їсти і спати цілими днями. Дякую, красавчік.