Потрібно змиритись і навчитись приймати те, що люди йдуть. Спочатку вони стають тобі близькими, вичерпують з тебе все. Ти вже готова віддати цій людині все. Ти забуваєш про всіх, аби тільки вона залишалась поряд. Потім в неї з'являються якісь таємниці, вона вже не відкривається тобі на всі 100. А в кінці, ти взнаєш, що ти вже не так їй потрібна. І піклування твоє, і розмови віч на віч вже ні до чого. Вона прагне знайти когось кращого, забуваючи про тебе. А коли усвідомлює що втратила-надто пізно. Не треба через це страждати, через них. Ці люди не варті нічого. НІЧОГО, запам'ятай. Таке життя, одні йдуть, інші приходять. І навчись відпускати, і миритись з тим, що ти стала непотрібною.