Hells Angel

Мій день почався з тебе) з твого " привіт" і з твого дотику! Настрій на весь день гарантовано! Дякую!

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, Тім!

Прибирати під Hatebreed - неперевершено, Якшо чесно

Ти тільки приїхала, а вже розказуєш, що ми з папою - хуйня, а на тобі висить вся фізична праця, ти тільки те і робиш, шо прибираєш, і миєш посуд. Але, блядь, ти вдома другий день, шо за нахуй? Те що ти рік жила а Львові, тобі до сраки, те що я в свої 15 вже не по дитячому знаю, шо таке вилизати всю хату, бо приїде мама, і якщо хоча б десь побачить крихту, вона мені голову знесе. Ну або в мене просто буде домашняій арешт на овер дохуя часу. Ти кажеш, що ти, як залізний кінь, то є простий вихід з твоєї ситуації, найм прибиральницю, і їй винось мозг, а не мені. Мені тільки 15, в мене канікули, вільний час, зато я прибираю, класно… Але що ж мені? Ти вважаєш це нормою, а на мою думку тобі просто НАСРАТЬ. Як знаєш. Якщо хочеш, щоб при виді тебе мене кидало в жар, мене трусило, знаючи, що зараз буду получати піздюлєй не зрозуміло за зо, якщо хочеш, щоб я ховалася від тебе куди подалі, то сміло продовжуй в тому ж дусі. В мене все. А я піду проводити решту своїх канікул в своїй кімнаті, з обдертими, блядь, абоями, з розкладушкою, ліжком і тєліком, бо комусь причпічило зробити ремонт, хоча ніхуя для цього ще не має. Клас! Дуже кльово, сидіти вже пів дня на ліжку, і просто ридати, із-за того, що в мами є рабиня, яка через 10 хвилин має повісити стірку, а через 20 - попасти в псіхушку, із-за того, що в неї поїде криша! Дякую, Мам!

Йду я. Спокійно гуляю з фрейдом. На зустріч пацанчік. Шикарно одягнений. Гарний. В ахуєнних кєдах. В шляпі. Підходить все ближче. Залишається метрів з двадцять. Піднімає футболку. В штанах лежить пістолет. Я в шоці. Дивиться на мене. Достає пістолет. Каже:" вон мій друг іде". Я починаю сміятись, як не нормальна. Всі ж напевно поняли, що пістолет іграшковий. Знову ж дивиться на мене, і каже:" ти не переживай, це цяцька". Я кажу, що я зрозуміла. Проходить повз мене, кричить до друга:" ти цяцьку взяв?". Я починаю сміятись до сліз. Він мені каже:" ідемо з нами гуляти, ми тобі цяцьку купимо". Я ж звісно поморозилася. Ну, щоб ти собі уявляла, хлопчикам було років по 20. Зате вони розпочали мій день. Мені весело, мені сподобалось)

А наші душі тут, в рідних просторах,

В Волинських лісах, в Карпатських горах!

Няша #11. - тут страшно?- побачиш) Підходить до спасатєля:- а тут страшно?- не дуже?- а весело?- хигиги, веесело:|В нас з Катьою випад xD

2.-Сааааш, де наша няша? З ним треба сфоткатись!

Няша#21.- А шо, з оранжевої горки слабо спуститись?- Нє, просто ми хочемо з чорної…- Значить слабо.-окау…З'їхали з чорної, відразу йдемо на оранжеву…- вот ми і тут- молодці, їдьте ;)
2. Спасатєль(той самий, нас вже відповідно знає) до якоїсь дівчини:Вот за рульом їздити вмієш? То тут так само.
3.Якась дівчина до свого хлопця:- я боюсь-_-Спасатєль:- перший раз катаєшся?-да-Ну ти акуратно, а то летальний ісход в 50% випадків……діти вдома є?…краще не катайтейсь…-Ззаду страшніше кататись, краще вперед сідай.- нє, хочу ззаду.- царство небесне…

4. До нас:- дівчата, а ваші батьки де(з такою єхідною улибкою) ?- з горки оранжевої з'їхали :D- ви зі Львова?-Ні, з Луцька…- ааа, за Карпати вболіваєте?- нєє, ми за Волинь- Ах за Волинь? (хуяк по подушці) … Я:" хигигихигихиГИГИХИАааааааааааа) Ми з'їхали, він на нас дивився коли ми каталися, як валкадаа якийсь, з своєю фірмовою єхідною улибочкою, а коли побачив, шо ми знову направляємося в сторону його горки, то напевно афігел) ну вистояли ми чергу, Коли перед нами залишилося людей з п'ять, він почав на нас палити і викрикнув щось на кшталт:" ООО, волиняки"… Коли ми вже сіли на подушку і мали їхати, то він сказав:"Ах за Волинь вони да?"-да, доречі, коли ти пост здаєш? Ми ще сфоткатись маємо…-пака, і знову чудовий п'єте долю в нашу подушку…В польоті так і хотілося тикнути йому фак, але ж ми дівчата культурні, + парни любят нежных, парни любят умниц :) мені в голову заїло пісню " Карпати знову програли в футбол" коли ми пішли втретє, то перед нами в черзі були якісь малі:- де ваші батьки!Мала тикає пальцем на іншу, я починають сміятися, няша теж:"оце ж маладьож афігєла", в мене з ним починається дікій ржач…Ми сіли, знову про шось говорили, а далі він сказав, шо все ж таки сфотографується з нами) Такі вони, наші няши, ми пішли до нього на пост, і сфотографувались, хоча законом це заборонено) Ми весь час затримуаали чергу, бо говорили з спасатєлями, напевно, люди нас ненавидять…Він типу має подзвонити, але побачимо, як там буде)

Я не взмозі заснути, а все через те, що мою голівоньку хвилює питання:" а чи варто було?" А чи варто було тоді, колись відпустити тебе, до сьогодні не пускати близько до себе, а чи варто було сидіти, тратити свої нерви лише через тебе, а чи варто було, сказати те чи інше близькій людині, а чи варто було сидіти тиждень в роздумах, щоб сказати категоричне "ні", та чи варто було взагалі казати "ні", чи варто було телефонувати тобі з того, чи іншого приводу, чи варто було писати тобі вк, знаючи, що тобі абсолютно похуй…? А знаєте, що? Досить часто я задаю собі питання, чи варто було робити щось…

Наприклад, останнім питанням, яким я задавплася є: " а чи варто було, йти на бандерштат, щоб потім п'ять днів ходити з зірваним голосом, щоб потім боліло горло й був нежить, чи варто була стрибати там, щоб потім ходити з тріщиною в нозі, яка жахливо болить, я з трудом пересуваюся, чи варто було, щоб через цю тріщину на мене образився брат, бо я не ходу на тренування, бо в мене тріщина, але ж йому я про це сказати не можу, бо тим паче вб'є… Ось сижу я, аналізую, і ще жодного разу мені в голову не прийшло сказати собі:" ні, це було не варто, ти зробила це дарма, ти дура, Саш". Справді, я живу за принципом "все що не робиться, все на краще", а впринципі, так і є… Так, я зірвала голос, проте я наспівалася від душі, я отримала заряд енергії від одних з самих улюблених українських гуртів на рік вперед, так, в мене тріщина на нозі, проте я провела цей час драйвово, вишукано, неперевершено та незабутньо, так, в мене нежить та болить горло, зате я пообливалася водою з не знайомими людьми, зустріла нових друзів, та й отримала шалений позитив. Так, можливо є багато за та проти, які потрібно зважити, перш ніж виносити вирок, але ніі, це не в моєму стилі, я впевнена, що все що не зробилося все найкраще. Я виконали багато планів на це літо за якихось два дні, плюс до того всього я сфотографувалась та за вела діалог зі своїм улюбленим Кузьою, я сфотографувалась та передала привіт від своєї мами Сашку Положинському, від чого в мене з ним теж завязався діалог… ТАК, БУЛО ШАЛЕНО, І я НІ СЕКУНДИ В цЬОМУ НЕ СУмНІВАЮСЯ, воно того вартувало, це один з етапів мого життя, поки я маю можливість, потрібно гуляти, потрібно віддавати себе друзям…

А, і ще, після таких фестивалів, як бандерштат, я справді не хочу їхати жити в іншу країну, оскільки розумію, що все в руках молодого покоління, тобто нашого, і тільки ми можемо щось змінити в цій державі.

Дякую за увагу, ваша Сашенька.

Висказала, що на боліло, тепер сподіваюся, що засну.

Їмо…Заїжджає автобус Кузі… Я підриваюся з місця, і лечу за ним. -Саш, ти впевнена, шо це його автобус? -да, можу на міліон поспорити, це його автобус, Кузя як завжди буде сидіти там чим подовше, щоб люди його не чіпали.… О, таксі, він там може бути) вот і Кузя) …- дайте я хоть список пісень гляну… Нє, цеї не буде, замість неї буде ця, а замість цеї - ця… А остання на завершення буде ця…(Якась тьотінька) - добрий день, можна з вами сфоткатись?(шопотом) - добрий день, фоткайся…- може ВИ в камеру подивитесь?- тоді я штани собі попишу) …- ладно, вилізу з автобуса, пофоткаюсь з народом…Підхожу я:-Ооо, Кузя, здаров) -Прівєт, мала) - фоткаємось на передню камеру, а потім дивись туда…- окей) … Підходить Христя:- малеча, чого ти так трусишся?Я: бо больно уж ти страшний, Кузінька…- да, єсть такоє…
Карочє завязався в мене з Кузьою діалог, так приємно ловити погляди людей, в яких на лобі написано щось на кшталт:"ви знайомі?!" Да, знайомі, подавіться;р

Третій день, чотири царапіни, я перевершую сама себе. Завтра терміново треба купляти пльоночкуу!!!! Бо я не винесу ще одну)))

Я встала в 9 ранку, а все із-за того, що мої сусіди вирішили забабахати ремонт, чудове літо мені забезпечене><

Це не на стільки важливо, оскільки сьогодні мені снився прекрасний сон. Так, не зважаючи на те, що останній раз я бачила тебе, коли мені було 8, ти був в 2 рази старшим, тобі було 16, я й до сьогодні пам’ятаю аромат твоїх парфумів, та твій голос. Досить часто я думаю про те, що дуже хотіла б побачити тебе ще раз, чи то на Україні, чи то у тебе в Голландії, я розумію, що це цілком можливо, оскільки мій папа підтримує зв'язок з твоїм, цілком можливо, що ви приїдете до нас, на якісь змагання в Луцьк, або ми приїдемо на якісь змагання до вас в Роттердам. Нещодавно, в спробах знайти тебе на фейсбуці, я знайшла твого батька, проте всі спроби знайти тебе виявилися марнимиL Досить часто, коли я в транспорті, на вулиці, серед знайомих чую аромат схожих парфумів, я згадую тебе. Все частіше я розумію, що тоді, коли мені було 8, ти мені сподобався, це звучить безглуздо, але, мабуть, це було так. Отож, я думаю, що можна перейти до мого сну. Напевно, всі хто прочитав вище написане, зрозуміли про кого був сон. Я не пам’ятаю за яких обставин, але ми зустрілися в аеропорту Києва, оскільки далі по сюжету ми поїхали в сторону Луцька, то швидше за все, ви прилетіли до нас на якісь чергові змагання, але не буду гадати, бо справді не пам’ятаю. Я здалеку тебе побачила, ти майже не змінився, а я, напевно, дуже, проте, ти мене взнав, але не могло бути по іншому, це ж сон. За європейськими традиціями, при привітанні ти мене обійняв, і я почула аромат до болю знайомих парфумів. Ви сіли з нами в машину, мій папа та Вім, їхали спереду, ми з тобою, їхали ззаду, пів дороги ми говорили на різні теми, щось на кшталт «хав а ю», «ай ем файн, енд ю?», далі ми розговорилися, і не зважаючи на мою каряву англійську, ми один одного розуміли, на мить мені здалося, що ми знайомі вічність, і теми на які ми можемо говорити не закінчаться ніколи, але ми приїхали в Луцьк, ви заселилися в «Україні», наступного дня папа сказав, що я маю поводити тебе по місту, бо в батьків якісь справи. Звісно ж я погодилася, ми гуляли цілий день, день був класним, веселим, місцями навіть романтичним, але це таке, мені вже не 8, тобі вже не 16, я завела тебе назад в «Україну», батьків ще не було, ми пішли на 1 поверх в ресторанчик, ну не оставлю ж я тебе самого в не знайомому місті. Я подзвонила папі, вони сказали, що скоро будуть, що зайдуть до нас, щоб ми замовили їм каву хвилин через 15. Батьки приїхали, ти попросив мене вийти, ми вийшли в хол, сіли на диван, ти закинув руку на моє плече, почав дякувати за день, далі просто почали говорити, такі дєла, потім ми вже встали, щоб йти до батьків, ти мене обійняв і щось сказав, сказав щось таке, що в мене потекли сльози, мені було весело, тому можна припустити, що сльози щастя, на жаль, я не пам’ятаю, що було сказано, ми так і стояли обійнявшись, ти щось розповідав, я просто слухала, посміхалася, і намагалася спокійно дихати, я насолоджувалась твоїми парфумами і щиро раділа цьому дню. Простоявши в холі хвилин 20, ми пішли до батьків, згодом розійшлися. Наступних 2 дні я абсолютно не пам’ятаю, але впевнена, що їх було 2, на 4 день ми завозили вас назад в аеропорт, на рейс в Роттердам, в машині я взнала твій скап і ще щось, просто вилетіло з голови, що саме дивне, що коли проснулася, я це пам’ятала, але тільки взяла ноут, щоб записати, одразу ж це вилетіло з моєї голови. Ми приїхали трішки за рано, реєстрація на ваш літак ще не розпочалась, тому ми сіли, батьки пили каву, а ми, вже традиційно відійшли в сторону, ти залишив мені номер телефону, я тобі. Далі ти мене обійняв, я тебе, а далі, мене розбудили ці грьобані сусіди своїм ремонтом. Щиро надіюся на нашу зустріч, цьом:*

Вот щоразу, коли заходжу вк, бачу десятки записів в новинах щось накшталт "ще один пройобаний день літа", "вже пройшло 20 днів", і таке інше. Завтра ж буде дофіга постів, напевно на кожному пабліку про те, що вже пройшов місяць літа, шо ніхто ніхуя не зробив, що всі провели його за комп*ютером, що всім так фігово, що літо, скучно, нема шо робити.ВИБАЧТЕ, АЛЕ ЯКОГО ХУЯ? шо вам мішає зробити ваше літо шикарним? Навіщо ви сидите ціле літо за компютером, а потім жалієтесь? Підніміть свою сраку з ліжка, і вийдіть, ПОГУЛЯЙТЕ! Да, багато в кого були екзамени, да багато в кого сесія і так далі, але це не мішає, в нас, 9-класників, екзамени закінчилися 12 червня, було ще 18 днів, щоб нагулятися, і якнайкраще реалізувати свій вільний час? Не знаю як кому, але мені це літо ахуєнне!
Зимою ж ви всі так хотіли літа, розказували які в вас грандіозні плани, а зараз жалієтесь що пройобєте його? ЯК? НАВІЩО?
А якшо ви сидите цілими днями, і "задрачюєте" вк, то це ваші проблеми, І НЄХУЙ СКАРЖИТИСЬ!
вот, це моя думка!

Почалося все з того, що якась куниця, яка всілася перед мною в маршрутці і закрила вікно, це ще й при тому, що ВСЯ, ВСЯ МАРШРУТКА БУЛА ПУСТОЮ, але ж нє, треба сісти саме там де вікно відкрите, і закрити його, але це не так важливо, я вийшла біля "України", через дорогу побачила Настю, ми обоє були вдіті як світлофори-_- На мені - рожеві кєди, сині штани і зелена кофта, а на Насті - фіолетові кєди, сині штани і рожева кофта, так би мовити, всі кольори веселки зібралися, ахаха, ми вирішили це сфотографувати, і сфотографувалися в вікнах ЦУМу, ахаха. Потім ми пішли в ЦУМ на 3-ій поверх і сіли на лавочки, і звісно ж, не буває такого, щоб я гуляла з Настьою, і до нас не підійшли дядінькі, і не запропонували духі, ми їх "атшили", вийшли з ЦУМу, зустріли Альону, пішли в "друзі", там нам "пощастило", і попався офіціант, який на питання:" Що входить в цитрусовий фреш?" відповідає:" Нууууу, банан, яблуко", потім до нас 2 рази підходила наша офіціантка, яка поступово стає подругою, бо якась така вже кльова, сказла, щоб ми зверталися до неї, якщо шось не так, ми з Настьою замовили какао з маршмелоу, а Альона каву, кава була на смак, як вода, і ми доливали туди какао-_-
весь цей час на нас косо дивилися люди, які сиділи за сусіднім столом, так і читалося в їхніх очах:" чого до них підходить офіціантка, і питає, чи все добре, а до нас нє?!", якомусь хлопцю за тим же ж столом задзвонив телефон, і він сказав, що він біля 4 школи, але Настя його розчарувала, сказавши, що це ГІМНАЗІЯ, ІМЕНІ МОДЕСТА ЛЕВИЦЬКОГО, ахахах, ми сміялися, як дурні на весь заклад, ще там були "развєдчікі", які за нами слідкували, єслі ви панімаєтє а чьом я. Потім прийшла Аня, і ми почали грати в футбол, кричали, як дурні, тільки в друзях так можна, тільки там почуваєш себе, як вдома, кричиш, б*єшся, і пофі на те, що подумають інші. Ми вийшли, пішли в сторону ЦУМа, ми вирішили, що щоб бути реперами, то треба в кінці кожного речення казати "ЙОУ!", так і гуляли, потім взялися всі за руки, і так йшли, потім ще за руки і пригали по ЦУМу, пішли в туалет, і куда ж без того, щоб сфоткатися в туалеті?!)
Альона з Аньою посадили нас на маршрутку, ми поїхали, згодом в маршрутку зйшов якийсь дивний хлопчина, й почав кожних 2 хвилини обертатися, і безпалівно слухати про що ми говоримо, і так далі. Вот, тепер я вдома і пишу враження від сьогоднішнього дня.
Дякую вам, Настінька, Альонушка, Анічка, за цей день, люблю ВАС!

P.S. "Пастіпєнно, афігєнно, я репер, ЙОУ"

1. Возьмите наугад 5 книг.

2. Прочтите в книге №1 — первое предложение.

3. В книге №2 — последнее предложение на 50-ой странице.

4. В книге №3 — второе предложение на сотой странице.

5. В книге №4 — предпоследнее предложения на странице 150.

6. В книге №5 — заключительное предложение книги.

7. Последовательно запишите их в один абзац.

1.+

2.Повсюду виднелись следы борьбы.

3.Тауэр был открыт для туристов со времен царствования Карла 2-го.

4.Какая прекрасная эмтетическая основа нравственности, Дориан!

5.Это стало большим разочарованием для Джона, Пола и Джорджа.

6.Восторгов краткий день протек-и скрылась от меня на век, Богиня тихих песнопений.

7. Повсюду виднелись следы борьбы.Тауэр был открыт для туристов со времен царствования Карла 2-го.Какая прекрасная эмтетическая основа нравственности, Дориан!Это стало большим разочарованием для Джона, Пола и Джорджа.Восторгов краткий день протек-и скрылась от меня на век, Богиня тихих песнопений.

І так, почнемо:

Ты предпочитаешь..

• Компьютер или ноутбук?
  ноутбук
• Отдых или работа?
  Відпочинок
• Собака или кошка?
  Собака
• Дружба или любовь?
  Дружба
• Роза или Ромашка?
  ні те, ні те
• Луна или солнце?
  місяць
• Кит или акула?
  акула
• Рассвет или закат?
  захід
• Темный шоколад или Белый?

молочний!
___________________

1. Какую песенку часто напеваешь?Wonderwall, захарила вже
2. Какую песню слушал больше 10 раз подряд?Rock Star
3. От какой песни мгновенно начинаешь плакать?"Собаки ушли от людей "
4. Какая песня связана с человеком, которого больше нет в твоей жизни?"Не лайкай"ахаха
5. За любовь к какой песенке тебе стыдно?немає таких
6. Какую песню ты любил три года назад? Relax
7. Какую песню тебе посоветовал лучший друг? Good Feeling
8. Какая песня заставляет тебя покрываться волдырями злости?реп
9. Какая песня дает тебе сил?Final countdown
10. Какую песню ты бы попросил включить на своих похоронах? The day I died
11. Какая песня связана с твоей второй половинкой?---
12. Под какую песню ты сразу хочешь танцевать?Sweet dreams
13. Какая песня тебе нравится, но спеть ты ее не можешь?---
14. Какая самая спокойная песня в твоем плейлисте?Mutter
15. Какая самая тяжелая песня в твоемм плейлисте?Destroy Everything
16. Какую песню ты бы посоветовал послушать? Rock''n'roll queen

Що може бути кращим після тренування, ніж стакан холодної води, і холодного душу?