Йду я. Спокійно гуляю з фрейдом. На зустріч пацанчік. Шикарно одягнений. Гарний. В ахуєнних кєдах. В шляпі. Підходить все ближче. Залишається метрів з двадцять. Піднімає футболку. В штанах лежить пістолет. Я в шоці. Дивиться на мене. Достає пістолет. Каже:" вон мій друг іде". Я починаю сміятись, як не нормальна. Всі ж напевно поняли, що пістолет іграшковий. Знову ж дивиться на мене, і каже:" ти не переживай, це цяцька". Я кажу, що я зрозуміла. Проходить повз мене, кричить до друга:" ти цяцьку взяв?". Я починаю сміятись до сліз. Він мені каже:" ідемо з нами гуляти, ми тобі цяцьку купимо". Я ж звісно поморозилася. Ну, щоб ти собі уявляла, хлопчикам було років по 20. Зате вони розпочали мій день. Мені весело, мені сподобалось)