FOREVERYOUNGFOREVERDRUNK
@foreveryoungforeverdrunk
FOREVERYOUNGFOREVERDRUNK
OFFLINE

Kate Yaroshchyk

Дата регистрации: 25 марта 2016 года

VK: https://vk.com/kate_yaroshchuk Ask.fm.: http://ask.fm/KateTaroshchuk Instagram: https://www.instagram.com/yaroshchyk.katya/

Я відмовляюсь від функції “прощати”.
Я не хочу нічого вам обіцяти,
Мені ніколи не було властиве - кохати.
Жоден не вартий терміну “сумувати”,

Все, що вмію - забувати.

Не в моїх планах, вас інтригувати.

Мені набридає вже грати,
Друкувати про себе автореферати.

Прошу, не треба щось дарувати,
Я не зможу в замін нічого віддати.
Не маю бажання з вами контактувати.

Не рекомендую, на півслові мене зупиняти.
В любому випадку розламаю всі грати,
І буду ще сильніше кричати,
А ви ще частіше брехати.
Мені не потрібні з вами контракти,
Я всіх їх читаю через мати.
Приїлись вже ваші аристократи,
Демократи,
Бюрократи.
Вам не набридає мене атакувати?
Мені від вас хочеться тільки блювати.

Не буду між вами вибирати.
Нікому не допоможуть адвокати.
Мені набридло вас відправляти,
Час вже все скінчати.
Перестаньте іронізувати,
Все що вам залишається тільки це увібрати.

Між припливом сну і відпливом думок, у мене є частина вічності, на запис метафор і порівнянь.
_______

Забуваю миниле,
вимикаю каяття,
викидаю бичок в не буття.
Від тепер тебе немає,
є тільки я.
З цієї миті буду поневажати індивідуальність,
набуту з віками лихоліть.
Давай, тікай вже з світу імітацій,
забуваючи вид своїх інтонацій,
мені більше не потрібно пройдених декорацій,
видуманих абстракцій,
нехай все згорить, ще до кульмінацій.

Мені не важливо, скільки мене будуть читати, мільйон, сотні чи п'ять.

Серпень 16, нестерпний, наскрізь просочений запахом ремонту, подорожами, хорошою музикою, міцним табаком, новими людьми, сміхом, подарунками, обіймами, старими друзями і повним бокалом(ну не одним, не зовсім бокалом, скоріше бочкою хахах) хорошого карпатського вина.
Серпень, нестерпний, знову відходить, як море, а разом з ним люди, сміх, голоси, все знову обмежується навчанням, тренуваннями, дорогами, кордонами, соц. мережами, телефонами, і залишаються лише забуті поспіхом речі, фото та спогади, відкладені десь далеко в куточок.
Серпень, нестерпний, бо його закінчення означає, що все знову втрачено, знову протрезвіла (не зовсім), знову суцільний фінал, тепло загасає, а за ним і літо.
Серпень, нестерпний, хоч і подарував багато хорошого, та забрав вдвічі більше.
Знову сяду в трамвай, символічно доїду до кінцевої, в кишенях сотні білетів, продирявлених і прокомпенсованих.
Серпень, нестерний, він знову залишив мене віч-на-віч з спогадами про літо, і з відчуттям, як осінь сонливо входить в кожний новий день.

По дванадцятій.

З тобою усі місце знаходження не мають ні координат, ні жодного значення. Констатації фактів, вчорашні слова, обіцянки, крики, позбавлені розуму.
По кожній битві залишаються втрати - це щось на зразок гри у покер, з відкритими картами, немає сенсу ані блефувати, ані грати, та я продовжую.
Сідай, давай вип*єм чаю, чи ти хочеш віскі? За шумом не чути мій крик: “Знаєш у чому сенс відносин? Та ні в чому! Ідемо палити”.
Цілуй в губи, якусь свою надцяту, не забудь зникнути пів на четверту, залишивши їй решту.

В дитинстві постійно била коліна, тепер перейшла на серця та уста, спочатку мені було огидно, а потім недопалки що згорають до тла. Я завжди викидаю минуле до біса, щоб не тягнуло за руку з пірса.

Всім віскі!
Насолоджуся титрами.

Через мою зневірену плоть, згасає темрява, все що тепер зі мною — це вольти напруги. Лише вино щодня більш вистояне, цигарки щодня ще сильніші.

Я однаково не можу зрозуміти цей спротив мізку, який не готовий існувати без вигинів твого тіла. Неминучість — тримати тебе за руку, за декілька станцій розлука, варта усіх барабанних перетинок, що я тобі кричу. За крок до станції розрада, яка дорівнює нулю.
Відчувати спустошення, досі мені не збагненний біль, солодкий аж млосно, приторно в роті, аж в грудях нудно.

Голова вже починає забувати погані звички, тільки чомусь минуле, лоскоче з-поміж лопаток.
Бачиш як біля тебе горить липень? Так і я згораю до чорта, граційно, самотужки.


Я для тебе, щось на зразок останньої цигарки, коли вже табак дійшов до фільтру і гірко так гірко в роті, але ти ще продовжовжуєш палити, тому що в той момент, ти впевнений, що вона остання у твоєму житті, іншої більше не буде.

—За крок до нічого-
Ти різко кидаєш мене на підлогу. Я не маю сили чинити опір. Ти хапаєшмоє горло долонями. Я вдихаю твою зухвалість. Ти жадібно цілуєш мої губи. Я вперше і в останнє, себе не впізнаю. Ти робиш вигляд ніби загубився, розгубився, спився, скурився. Я більше не вдихаю і не видихаю. Ти як спалах, минаєш надвечір. Я встану і піду, без жодного натяку, жодного докору. Ти лиш промах, що ввірвався, потім загубився….
- - - -
Він більше нічого не питає, добре все знає. Є лиш я і стара музика на повторі.
Так приємно свою волочити втому. І так чудово твою забувати постать.
Не тамувати себе п’яного, розкутого до безпам’ятства. І йти, випалювати пачку, доки не зостанеться зовсім нічого. Доки не зостанеться зовсім нікого.
Сміття викидаю з пам*яті, спам в ящик, твій номер delete.

Відчуття раніше мені не підвласне. Схоже на розгубленість, яку я випиваю разом з байдужістю.

І у всієї горілки, немає такого хмелю, як у вірша, який ти пишеш і дивишся на стелю.

—К вашему вниманию представляем немую сцену “Спидозные”
Совмесно с Катрин и Дариа продакшин.
Украинского производства.
При поддержке Vk.com.-


Я пару дней в зоне опастности,
Непречастности.
Ты в зоне моей частности.


Они все не правы,
У них другие нравы.
Мне с тобой по кафу,
Мы с тобою райфим.
Кокс и гашиш,
Ты со мной не спишь.
По ночной дороге,
Под ЛСД с тобою гоним.

Буду розы тебе покупать,
И в одежду красиво вплетать.
Порежу шипами кожу,
Роздеру ногтями рожу.
Что бы легче было отпускать,
По случайности не “дать”,
Тому кто сердцу всех дороже.


Когда скажу тебе я: ”нет”,
Утону в дыму сигарет.
Обжигай поцелуями плечи.
Не теряй от меня дар речи.
Все равно я тебя покалечу,
Не бросай в меня гадкие речи.

Буду пить леденящий коньяк,
Что бы с губ не срывались речи,
Что не тот человек,
Во мне зажигает свечи.

Подпись: 12\13.06.16.

Не став запитань, якщо не готовий почути відповідь.
Не заперечуй того, що може відбутись.

Мої хаотичні рухи, знищують твою розсудливость.
Твої рішучі кроки, розривають спокій моїх сновидінь.

Я не скажу тобі відповідь, все покаже час.
Він сьогодні залишив цей ранок для нас.

Скоро ти прокинешся
І нам обом стане незручно,
Але зараз немає нічого важливішого
За ритм твого дихання,
За твою спину вигнутою ложечкою
І за твоє волосся,
Яке лоскоче моє підборіддя.

Спи, спи, засинай, я, здається, закохуюся..

Ти відчував колись почуття провини ? Людська базова емоція.

Деякі мої вчинки змушують мене відчувати це почуття довго та нестерпно.

Філософи сказали б, що це хороша риса характеру. Психотерапевти взагалі не мають справу з цією не від*ємною частиною людського мізку. З точки зору релігії…хоча до чого тут релігія?


Я готова взяти почуття провини на себе, пройти детектор брехні, дати аргументовані відповіді на всі риторичні запитання, готова покинути старі звички.

Передай йому обов*язково!

Скажи, що я більше не п*ю каву сидячи біля вікна, не купую парфуми Divine, не ношу улюблений годинник, не слухаю “Валантин Стрикало”, не думаю 27 годин на добу, викинула старі найки, змінила номер телефону, колір шпалер у кімнаті, спалила всі листки з своїми віршами.

Скажи, що я готова зізнатися у всіх своїх земних гріхах. Більше не боюсь осуду, падінь чи нових знайомств. Не шкодую за втратами, помилками. Не чекаю співчуття чи розуміння.

Скажи, що я викинула із голови всі упередження. Більше ніколи не оцінюю, не засуджую, не шукаю виправдань, не даю других шансів, не вимагаю пояснень.

Скажи, що мені болить за всіх кого я покинула, що мені жаль але не більше.

Скажи, що це все порожні прив*язаності, аритмія мізку, не суттєве безсоння, соціальні параної.

Передай, що я втомилась складати плани, догадуватись підсумки, продумувати кожні кроки. Більше не вірю у випадковості, гороскопи, приказки. В деякій мірі я навіть не вірю людям.

Скажи, що я вчусь засинати з закритими очима.

Скажи, що я була ладна померти, та щаслива, що залишилась жива.

Скажи, щ о я вирішила посміхатись, завжди посміхатись.

По стандарту, підпис 24.05.16

Величезна кількість чоловіків, хлопців, "пацанів" говорять про те, що жінки продажні. Типу ми не зберігаємо вірність, вимагаєм подарунки за просто так, і тому подібне. Вся суть криється в тому, що в слідстві чогось, молоді чоловіки вирішили, що вони можуть отримати жінку з першими і головними ресурсоми: красою і мужністю (які в більшості відсутні).

"Подарунки і квіти дарувати не хочу, гроші витрачати - теж, зате вважаю своїм законним правом трахати її раз так п'ять на тиждень, вимагати підпорядкування, роботу по дому, та відверто кажучи тріпати нерви "
Почекайте, але ви ж постійно твердите, що жіноча стать ведеться на гроші, машини, романтику, залицяння. Кажучи, що людину потрібно вибирати по відношенню, характеру, що потрібно любити його(її) "такого, який є", а самі перш за все шукаєте привабливу партнерку. Здається, пахне подвійними стандартами.
Чого дівчина повинна вибрати саме вас? Якщо у неї вже вишикувалася черга з шанувальників, готових задовольнити кожен її каприз?
Наступного разу, коли будете називати дівчину меркантильною сукою, подумайте, можливо вся проблема в вас.

Брехня - це кінець довіри. Кінець довіри - це кінець любові. Брехня - це по суті, кінець всьому, що ти збирав по частинках, а в кінці сам його знищив.

Не брешіть людям яких ви дійсно любите.

Зрозумій чого хочуть жінки. Хочем ми не багато.
Всього лиш ніжності, грубості, трохи ласки і багато ласки, або ні давайте знову трохи, а то забато хочем, або ні давайте все таки так як було але ще шоколад і трохи подарунків . Але стоп, ти що купити мене вирішив своїми цацками, я тобі не шлюха і солодке не їм.
Ще чучуть піклування. Пам*ятати дату та час вашого першого дотику п*ятами, як тоді вона на тебе подивилась? Хах ти не пам*ятаєш, так? Та ти нічого не пам*ятаєш, тобі на мене начхати.
І взагалі тобі потрібно побритись, відростити щетину і ще раз побритись, а то як бомж.
Кажи їй що вона жирна але худа.
Та для повного щастя потрібно ще трохи телепатії.

FOREVERYOUNGFOREVERDRUNK

Самые популярные посты

18

Вам мене не відіпрати.

Я відмовляюсь від функції “прощати”. Я не хочу нічого вам обіцяти, Мені ніколи не було властиве - кохати. Жоден не вартий ...

18

Серпень, нестерпний..

Мені не важливо, скільки мене будуть читати, мільйон, сотні чи п'ять. Серпень 16, нестерпний, наскрізь просочений запахом ремонту, подор...

18

Через мою зневірену плоть, згасає темрява, все що тепер зі мною — це вольти напруги. Лише вино щодня більш вистояне, цигарки щодня ...

17

Я для тебе, щось на зразок останньої цигарки, коли вже табак дійшов до фільтру і гірко так гірко в роті, але ти ще продовжовжуєш палити, ...

17

Зрозумій чого хочуть жінки.

Зрозумій чого хочуть жінки. Хочем ми не багато. Всього лиш ніжності, грубості, трохи ласки і багато ласки, або ні давайте знову трохи, а...

17

По дванадцятій. З тобою усі місце знаходження не мають ні координат, ні жодного значення. Констатації фактів, вчорашні слова, обіцянки,...