По дванадцятій.

З тобою усі місце знаходження не мають ні координат, ні жодного значення. Констатації фактів, вчорашні слова, обіцянки, крики, позбавлені розуму.
По кожній битві залишаються втрати - це щось на зразок гри у покер, з відкритими картами, немає сенсу ані блефувати, ані грати, та я продовжую.
Сідай, давай вип*єм чаю, чи ти хочеш віскі? За шумом не чути мій крик: “Знаєш у чому сенс відносин? Та ні в чому! Ідемо палити”.
Цілуй в губи, якусь свою надцяту, не забудь зникнути пів на четверту, залишивши їй решту.

В дитинстві постійно била коліна, тепер перейшла на серця та уста, спочатку мені було огидно, а потім недопалки що згорають до тла. Я завжди викидаю минуле до біса, щоб не тягнуло за руку з пірса.

Всім віскі!
Насолоджуся титрами.