Это просто Вьюи блог

НУ НАХУЯЯЯ? Я ТІЛЬКИ З ЦИМ ЗМИРИЛАСЬ, А ТИ ЗНОВУ МЕНІ ПИШЕШ. ДЛЯ ЧОГО??

п.с. ян, ми повинні обов'язково зробити те, про що домовились:*

після такого, немає ніякого бажання заводити нові знайомсва! а для чого? помагай після цього людям, бігай, бережи таємниці, вислуховуй. треба, лише тоді, коли погано на душі і немає кому виговоритись, а коли тобі Надя хірово, хуй тобі хтось допоможе, ти нікому нахуй не треба!

ну що ж, я хотіла написати цей пост ще тиждень назад, але ніяк руки не доходили викласти всі свої думки. коротко про головне:

8 березня

воно пройшло навіть краще, ніж я собі уявляла. була в коханому залі, після чого гуляла з людиною, з якою не бачилась близько 2-ох років. я знаю що я поступила не гарно, відмовившись з ним зустрічатись, але я горда за себе і взагалі для нього я закласна. можливо хтось подумає, що в мене завишена самооцінка, прочитавши це, але мені всерівно, думайте що хочете! головна думка дня: місія виконана! я добилась того, що хотіла, саме через це я і горда за себе. я завжди добиваюсь того, що я хочу, рано чи пізно, але все ж)

9 березня

день був хорошим, дуже вдячна всім. шановний Д. коли я сиділа з братіком, ти приревнував, це важко було не помітити) і ще, ти цього не прочитаєш, але я всежтаки напишу, надіюсь тобі Бог пошле щось в голову. не варто розкидатись словами, спочатку "кохана" блаблаблаа, а потім "не зайобуй". і для чого розказувати братікам що ми зустрічались? ми не зустрічались, вибач) для чого ходити і хвастатись тим, чого не було? мені цього мабуть не зрозуміти! знаєш, я не настільки ахуєнна, щоб цим гордитись, при тому що нічого й по суті не було) я хочу щоб в тебе все було класно, як-ніяк, ти всетаки мені друг. бажаю тобі зайти ту, яку ти загадував 18 місяців підряд. нажаль чи на щастя, я не вона.

10-13

не знаю чому, але не тяне до нього, вони ідентичні зовнішньо, але в ставленні зовсім різні. в цей день вони махнулись ролями і спілкування зовсім інше стало. часто не було настрою, наша розмова багато чого змінила. до цих пір ти пишеш мені, що подобаюсь. але для чого, скажи?? всеодно ж нічого не буде! ти не переступиш через друга, да і я теж. я не винна в тому що сподобалась йому теж, взагалі я фігова. часто відмовляю людям. а от коли в мене все добре, я подобаюсь людині і людина мені теж, тоді в відносини влазять ось такі друзі як Б. він знав кому казати про симпатію, він знав, що якщо скаже йому, в нас нічого не буде. обломись блять, рано чи пізно, я буду з ним! бо я так хочу! а ти знаєш, що якщо я чогось хочу, я завжди цього добиваюсь!

і ще: останнім часом я вирішила, я не думатиму про когось, мене це дістало. всеодно ніхто не цінує моєї доброти і взагалі. я робитиму те що я хочу, буду з тими, з кім я хочу!

багато чого сталось за цих декілька днів. але так як я дуже хочу спати, напишу про це завтра, точніше уже сьогодні. треба добренько обдумати все. рада що хоч на вьюі зможу викласти те, що всередині. думок багато, в голові суцільна каша. головне не помилитись, головне не помилитись з висновками!

Бортнік і бабуся, дякую вам за приємне, в ті дні, коли сижду хвора вдома

я вас люблю дужее <3

ну от чому саме тоді, коли я хвора і немає змоги піти в зал, всі пишуть за нього??

я сумую за вами всіма і скоро прийду: 3

ти казала це нічого не змінить. а я не вірила тобі. і правильно робила, що не вірила!

Психолог ходила по комнате во время обучения управлению стрессом. Когда она подняла стакан, то все ожидали вопроса "стакан наполовину полон или пуст?". Вместо этого она с улыбкой на лице спросила: "Как вы думаете, насколько этот стакан тяжелый?". Ответы колебались от 8 до 20 унциев. Потом она ответила: "Абсолютный вес не имеет значения. Все зависит от того, как долго я буду его держать. Минута для меня не проблема. А если я продержу его час, то моя рука начнет болеть. Если день - то она онемеет и станет парализованной. В любом случае, вес стекла и воды не меняется, но чем дольше я держу стакан, тем тяжелее он становится. Давайте представим, что стакан с водой - это наши переживания. Чем больше вы о них думаете - тем хуже вам. И если вы будете думать о них слишком долго - вы будете чувствовать себя парализованным, не в состоянии что-либо делать.

Поэтому просто поставьте стакан на стол и живите дальше.

більше не напише! я це знаю

ось що я ненавиджу найбільше!