Моему неведомому Мастеру

Pri.Da nikyda.,

J ne znaü

Izvini, ne segodnj

Bydew' slywat' moe mol4anie?

Ne trat' zrj vremeni na menj…

J ne progonjü tebj, prosto ne xo4y gryzit'.

A 4ego tu ot mj seù4as xo4ew'?4tobu j rasspystila sopli i na4ala izlivat' dywy, kot.yge ne ostalos'?Ili 4to?4to tu xo4ew' ysluwat',4to v etom mire net ni4erta cennogo krome sobstvennoù gizni.

Da mu ybivaem dryg dryga slovesno…i delaem eto tak osoznanno.Nikomy v etom mire ne nygna drygba, a o lübvi i zabote j voobwe mol4y…Lüdi sozdaüt vidimost' i prj4atsj za sobstvennumi straxami…Oni bojtsj odino4estva, a j net, j i tak odna, sredi illüzii…menj nikto ne brosit, nikto ne pridast i nikto ne razlübit, potomy 4to ix vsex ne bulo, j ix pridymala i poputalas' podarit' gizn'…no yvu ne poly4ilos', illüzij is4ezla…Da zravstvyet REAL'NOST'!

Ni xera me ne nado…4estno, dostalo vse eto, eto ne geroùstvo, eto fakt…Vot vzjt' xotj bu nas s toboù:kto mu dryg drygy?NIKTO…i eto pravda…Vot tok nenado srazy govorit' o tom,4to j vse za vsex rewila…i tem bolee pereybegdat' mj v obratnom…

Koro4e, na koù xer tebe eto nado?

Svoi bredni.Leg4e stalo?Xo4y xot' raz ysluwat' pravdy pro nas

Aplodismentu!V to4ky!!!Da, vot v odnom tu tok.owiblas'-o svoix 4yvstvax k tebe j govorila iskrenne…vlübilas' ponimaew' li, kak grebanaj sy4ka.Prosti, no tak yg vuwlo,4to i takim kak me svoùstvenno vtürit'sj…Yrа.

J ne znaü, proisxodit xren znaet 4to.Kak dymaew', esli 4elovek prosit,4tobu ego ne zabuvali,4to on etim xo4et skazat'?

Samoe interesnoe to,4to kogda etomy 4eloveky napominaew' o sebe, on delaet bezrazli4nuù vid s tonnoù zaezgennux otgovorok…Ne poùmy…po-moemy j vlübilas'…

Samoe interesnoe to,4to kogda etomy 4eloveky napominaew' o sebe, on delaet bezrazli4nuù vid s tonnoù zaezgennux otgovorok…Ne poùmy…po-moemy j vlübilas'…

J tj navernoe zagryzila, poetomy tu sbegala?

Zabyd', sama ne znaü na fig ljpnyla.Davaù prosto pobydem vmeste, a to v poslednee vremj, mu sliwkom daleko dryg ot dryga

Mne kagetsj, ili tu grystiw'?Kak dymaew', eto na4alo konca?

Ystala ot menj?Kak dymaew', mu spasaem to,4to nevozmogno spasti?Ili wans est'?Mne grystno…

Esli tu ystala ot gizni, to v kakoù-to stepeni ystala i ot menj…Deùstvitel'no,4to nas svjzuvaet, za4em mu nygnu dryg drygy?

I 4to ge nam delat'?Nay4it'sj git' dryg bez dryga?Predstavljew', a ved' sovsem skoro, mog bu but' naw god…celuù god vmeste…

Mne NYGNA TU…bol'we j nikogo i ni4ego ne xo4y.Mu tak malo sluwum dryg dryga, mu tak malo govorim dryg s drygom…eto tak slogno…slova prosto terjütsj.Po4emy?

Da, i eto ygasno…Sna4alo daüt wans, ne xotjt otpyskat', zagljduvaüt v glaza i vryt ne krasnej, prosjt pomnit', a napominaj gonjt pro4'…

Nastypaj na grabli v tretiù raz, j plünyla, i rewila peregit' etot perelomnuù moment…

15.02.08

A j maùge jk zavgdu gyljü, v4ora svjtkyvalu D.N.brata, a potim z Miko svjtkyvalu Den' Zakoxanux, we narewti zystrilasj z Anjeem…Ale vse odno-tebe ne vusta4ae

A mu we nikolu ne nageralusj do porosj4ogo vuzgy, xo4a z Miko ta Danielem rozpulu pljwky ylüblenogo vuna, ale to take…Vsi mu kogos znaxodemo…Ne vustae, tomy wo jkis dyrni pered4yttj…Xo4ew namalüü tobi taty?

Duvno, ale v mene teg na wuì taty namal'ovane, ale tam de jmka nad xrebtom, oce tak…Ok, namalüü tobi zara duvny wtyky, gadaü spodobaetsj..

Ce sumvol rivnovagu, ta rivnodennj…naspravdi vugljdae dyge garno/

Хто взагалі ці люди? О.о

І що робила уявно там я?????

Це якесь божевілля або я сходжу з розуму..

SmS від 06.03..рік постараюсь зараз уточнити..

Znaew, inodi meni zdaetsj, wo vse xodut po zamknotomy koly, vsi podiì…Poduvus na nebo, vono take blakutne, godnoì xmarunku…Mogna?J davno xotila tebe zaputatu…

A tu ne obrazuwsj?Poobicjù wo jkwo skagew ni, to spruùmew ce putanne jk gart…Poslyxaù, a tu b ne xotila zi mnoü zystri4atusj?

Tak, prosto davno xotila zaputatu, ale jkos nenavaguvalas

Jkuù xlopuc?J g ne z kum ne zystri4aüs…Dobre…To wo, sprobyemo?Ne zduvyvalas tomy wo j tebe bil'we ne duvyü?4u vge zvukla?

Ow, honey, tu taka 4ydova…Vin byv, ale j dyge cinyü ne luwe sviù 4as, no i inwux, tomy piwla ta vidpystula…Ny wo, xo4ew we 4ogos?Moge cykerky, abo sik?4u pogoùdatusj?

Meni podobaütsj tvoì o4i, podobaetsj v nux duvutusj, néùmovirni temni o4i, v kotrux pljwyt ne luwe xutri iskru zovsim nezaùmannogo vesillj, ale i jkuùs zagadkovuù, xuwnuù blusk, maùge jk daleki zirku vidobragaütsj v tvoìx o4ax, jskravux, jk naùdorog4i kaminnj…Vuba4 za pomulku, xvulüüsj

і чорт побери, саме на цих рядках я слухаю незнайому пісню..здавалось би, що тут такого, грає музика, фон..але назва Mono – Katana..

Збіг?

Чи просто після сьог.розмови мої органи переносять тебе в св будні?

чорт побери, це 2008 рік..

Ти хотів, щоб я просто обнімав тебе. Цілував твої пересохлі губи, які щоразу зводять мене з розуму. Щоб я був поруч, шкодував тебе коли тобі боляче. Хочеш засинати і прокидатися, відчуваючи моє тепло. Щоб я гладив твої тендітні плечі, які тягнуть на собі постійний біль і образи. Тобі хочеться, щоб я перебирав пальцями пасма твого волосся, недбало плутаючи їх. Хочеш турботи і ласки. Просто гуляти зі мною за руку, жартувати, сміятися і бути щасливим, стоячи на носочках в спробі дотягнутися до моїх губ своїми і обіймаючи мене за шию. Ти такий беззахисний коли в черговий раз дивишся як я йду.

Тобі боляче. Я знаю, ти плачеш тихо схлипуючи, так щоб я не почув, адже якщо спробуєш мене зупинити, я можу не повернутися. Ти терпиш. Я не з'являюся тижнями і навіть місяцями. Ти ні з ким не спілкуєшся.

Я ніколи не буду з тобою ніжний і турботливий, і ти прекрасно знаєш це. Ти просто моя улюблена сука, яка знає своє місце.

Сходила з Рижою на секонд.

Виявляється, і той вже мені не по кишені :)

Бомж-стайл привіт знову)

Осінь-це як синдром

“Ми завжди намагаємось видавати бажане за дійсне і навпаки. Ми завжди прагнемо до тих місць, в яких були найщасливішими, навіть якими б ілюзорними вони не здавались на перший погляд. Тільки на перший погляд. А що… Якщо все до чого ви прагнули, все чого так ненаситно бажали, за що боролись зараз балансує на тонкій межі під назвою “фатум”? Якщо любов – це відповідь, тоді яким насправді було питання.”

Мій сум відроджується.Доказ тому - мої слова тут.Я так багато зрозуміла за цей довгий час, за цю юну мить.Але де знайти цьому застосування?У кому.Мені важко прийняти безглуздість.

Що ще робити на роботі з телефоном, який не приносить задоволення?

Звісно, в любій незрозумілій ситуації постити таку от х..

— Жоан, — сказал он. — Я тебе ничего не хочу внушать. Лучше расскажу тебе сказку про волну и утёс. Старая история. Старше нас с тобой. Слушай. Жила-была волна и любила утёс, где-то в море, скажем, в бухте Капри. Она обдавала его пеной и брызгами, день и ночь целовала его, обвивала своими белыми руками. Она вздыхала, и плакала, и молила: «Приди ко мне, утёс!» Она любила его, обдавала пеной и медленно подтачивала. И вот в один прекрасный день, совсем уже подточенный, утёс качнулся и рухнул в её объятия.
Равик сделал глоток.
— Ну и что же? — спросила Жоан.
— И вдруг утёса не стало. Не с кем играть, некого любить, не о ком скорбеть. Утёс затонул в волне. Теперь это был лишь каменный обломок на дне морском. Волна же была разочарована, ей казалось, что ее обманули, и вскоре она нашла себе новый утёс.
— Ну и что же? — Жоан недоверчиво глядела на него. — Что из этого? Утёс должен оставаться утёсом.
— Волны всегда так говорят. Но всё подвижное сильнее неподвижного

Я не відчуваю практично ніякої віддачі.Напевне, я, як звичайно, вимагаю і бажаю бачити набагато більше, ніж можу отримати - і від себе, і від інших.Це, мабуть, і є істинною першопричиною всього дисонансу, який давно пульсує в моїй голові.

Зрадники ніколи не стануть катами.

Вони не здатні вершити долі.

Вони не здатні навіть міняти їх.

Іноді здається, що вони не здатні взагалі ні на що.

Єдине, що у них виходить якісно-створювати ілюзію власного життя.

Все, що вони роблять - носять свою брехню, немов петлю навколо шиї.

І одного разу, вони не помітять, як одним ударом, їх неповторний світ дасть глибоку тріщину і земля піде з-під ніг.

Ось вона любов в змішанні із всесвітом. Ми один одного розтратили, засмутилися і залишилися в порожнечі зустрічати осінь з дощовими очима.