HEY KISA

Стреси. Депресії. Ще гірше, ніж зимою. Все проходить таємно. Свої емоції чи почуття ми відкриваємо вночі. Сьогоднішня ніч була важкою. Але нарешті я щось вирішила самостійно. Сама натиснула "відправити". Сиділа над цим кліком 20хв. Вивчила напам.ять все, що написала. Отримала лаконічну відповідь. І все вирішилось добре. Але зрозуміла одне. Нарешті зрозуміла, який "ти" мені потрібен. Дякую за спогади! Дякую за ті емоції!

Ох, тепер я буду по-інакшому відноситись до своїх слів чи дій. Може нарешті почну думати перед тим, як щось робити. Може врешті решт життя мене чомусь навчить?!
Бо це не можливо. Яка ж я дурепа!

Так люблю Великдень!

це капєц
ужасно хочеться їсти
враховуючи те, що я постила і сьогодні нічого не буду їсти цілий день і ще те, що на всю квартиру пахне м.ясо, яке мама робить і торт
і все так пахне
не думала, що їжа має такі запахи

От мені вже 16, а я захворіла. Раніше думала, що хворіють тільки маленькі дітки. В дитинстві любила хворіти. Мама завжди купувала щось смачненьке, ходила біля мене, бігала, піклувалась. Так добре було і я завжди забувала, що хвора. А зараз все не так. Мама зайнята, на роботі. Я покладена сама на себе. Маю собі сама готувати, робити чаї, купувати щось смачненьке. А ще враховуючи, що скоро свято я ще маю прибрати всю квартиру до блиску. І так завжди, навіть не беручи до уваги мою хворобу. Я постійно покладена сама на себе. І в дитинстві мама піклувалась про мене тільки тоді коли я була хвора.

Є в мене така рідна людина. Такий дуже рідний хлопець. Його важко назвати другом. І наше спілкування важко якось описати. Але я його дуже сильно ціную, дуже сильно люблю. Я не боюсь йому написати якусь відвертість, щось типу "я скучала.без тебе все було не так" або просто написати свої думки. І дуже часто ми сваримось. Не спілкуємось місяцями. Але потім коли треба він завжди напише. Відчуття ніби читає мої думки. Як добре, що ти в мене є! Дякую!!!

знаєте що таке весна і нова симпатія?
це коли всі тупі, смазливі і ванільні цитатки набувають сенсу >_<

Який чудовий сьогодні день.

Добре мати такого друга, який з півслова тебе зрозуміє. Який навіть зрозуміє твоє мовчання.
Зустрілись. Сидимо. Говоримо ні про що. Потім мовчання. Я дивлюся на нього і він каже "гавняно.не можу більше так". Це була основна тема нашої зустрічі.
Як добре мати такого друга. З яким бачишся кожного дня, але довіряєш йому все раз на місяць.

більше це стосується вечору
тільки що була на вулиці, там така чудова погода
дуже тепло
і запах такий, запах весняного вечірнього дощу
в такі вечори хочеться добре проводити час із найріднішими