@prostoykarandash
PROSTOYKARANDASH
OFFLINE

Птицами

Дата регистрации: 08 мая 2013 года

Не гаси фонари, не глуши моторы, брось патроны.Я твои корабли всё равно не трону

Мого Бубліка з'в Мітя.Ну чого всіх, кого я люблю, або з'їдають коти, або вони втікають?От візьму і зі злості куплю собі білого щура, і хай він з'їзсть мого котяру тупого.Мишей хіба мало, то треба мого бубліка з'їсти?Я розстроїлась.Ще вчора перед сном я взяла Бубліка до себе в ліжко, він лазив по моєму животі під піжамою, я йому давала їсти. Гралась.Він мене вкусив за палець, погриз сумку і телефон.І сьогодні опинився в пузі цього рижого тупого кота.Мама каже:"то цілий тиждень я його берегла тут, сторожила, а ти його зжер?Тупий котяра"

Це реальний піздєц.Я дуже хвора.Захрипла, що тяжко говорити.Інколи тупо починаю говорити речення і голос зникає!Надя рже з мене, і змінає на відео.А мені ж болить…Сьогодні напилась мікстури, чаю з медом, малиною, молоко з медом…Пігулки.А ніс вже пздц який червоний і пече.Бля.Без матів тут пояснити не можна нічого.Зараз помру.Сьогодні була практична з філософії, вищої математики.Відчуваю, що буде 1 або пів бала.Бо я була, як "умірающій лєбєдь", очі печуть, слабкість в тілі.Аби до завтра все пройшо.Амінь

Історія-просиділа вк. Облік і аудит-тупо сміялась.Найголосніше з усіх.І мені було соромно.Горло болить ще більше, але було весело.Саня і Надя повеселили всіх."Буде велика перерва, і підете зажиматись", "може покурити підете?", "давай за волосся і під парту", "вона 40 кг максимум, він 110 мінімум", "що ти лєпіш, шмара?", "що ти хоч кобила?", "жинка-кешка", "не плачь".Оце ж день.Ми знімали відео, як наші хлопці на парі облік і аудит співали пісню "не плачь" бумера.бляха-муха, це було щось.Сміялась навіть викладач.Прискорбно, що ніякої дисципліни на її парі немає, і я не чую, що вчителька говорить, тому постійно беру в когось зошит і переписую.Ну бляхаааа.Чого я такий нєудачнік?) зате сьогодні варила борщик^^ і Надя сказала, що я дуже багато їм.І сама це знаю.Видно, що розкабаніла.блін.

Ну як можна захворіти?Сижу з температурою, п'ю малиновий чай, "терафлю", біля мене пачка носових хустинок і спрей для носа.Ідеальни вечір, аби вмерти.Але мені ще треба написати два питання з філософії, ібо в середу практична, а я не хочу опозоритись так, як минулого разу, коли приготувала 5-е питання, а мене викликали на 3-є, і я стояла і тупо тряслась, як целка-патріотка перед першим разом.НДААА.Світлана Дмитрівна сказала, шо в мене істеричний стан, і посадила за парту.Ну діло не в тому.Я хвора блін, хвораааааааа!Факін шіт, де айлоліт?

Болить горло.Ніс закладений.Дихати тяжко.Випила дофіга гарячого чаю з малиною, і не допомагає.Ліків вдома немає.Найближча аптека вже зачинена.І що робити?Часником натерти носа, чи що?Бля.Я ж не засну сьогодні.Буду крутитись цілу ніч, і шмаркатиму носом.Клас.Ахуєнно.А завтра філософія, і я мушу бути "бадрічком", інакше Світлана Дмитрівна мене в порошок зітре, якщо я буду спати на парі.Дай Бог все минеться, і я не зляжу з грипом на тиждень.Ібо пообіцяла мамі не пропускати заняття.

Щось сьогодні в мене нереальний зажор.З'їла стільки, скільки не з'їла б за тиждень.І куди в мене це все влізло?В мене мабуть там чорна діра в шлунку.Їм і ненаїдаюсь.Містіка бляха.Вже і так розкабаніла.Навіть мама сказала:"о, ти поправилась трохи".Да, клас мама.Але з завтрашнього дня я на дієті.Питтєвій.Кажуть, дієва дуже.Ну побачим, чи вистачить моєї сили волі, і чи не збіситься шлунок.Амінь

Приїхала додому.Мамина реакція: -О Боже, та ти чорна!Але тобі так гарно.Краще, ніж з червоним.Нехай це відросте, і більше не фарбуйся. -я й сама вже більше не хочу фарбуватись) ах да, я ж минулої неділі перефарбувалась в чорний.Вивела свій червоно-бордовий колір, і тепер я шатенка!Фак є!Одногрупники оцінили) Саня сказав: -О, Снєжка перефарбувалась.Тобі так гарніше) нарешті в мене майже природній колір.Дійсно, я по дурному вчинила, коли пофарбувалась вперше.Тепер це був останній раз.В планах-відростити волосся і повернути природній колір)

Я лох.Замість того, аби приїхати на третю пару, я приїхала на четверту.Ібо я дибілка.Ну як там можна сплутати?бля.Соромно самій перед собою, і перед мамою.Питання:якого хєра я сиділа і вчила вищу математику, якщо так на неї і не пішла?Оце ж логіка.Мама сказала:"нічого страшного, їдь додому".Але я ж розумію, що це не нічого страшного, а це завал просто, адже я їй обіцяла, що не буду прогулюватипари.Три тижні без пропусків, і тут такий лохотрон.Зараз от сижу в Ковелі з Пиріжком, чекаю свою маршрутку.Скоро буду вдома, їсти мамин борщик, грибочки.І кавуни) блін, заради цього варто їхати додому)

Дадада!Я це зробила!"5" з історії, "4" з філософії!Та я мозок, ахаха) думала, все буде значно гірше, але як виявляється, я ще не зовсім тупа, як здавалося б.Отак от. Завтра практична з вишки(вища математика), і це завал буде.Я дуб дубом в таких науках, але блін.Треба зубрити.Взяла конспект, і думала, що мозок витече чере вуха.Адже абсолюно нічого з того, що там написано-не розумію.Що завтра буде?"0"?Прекрасно.Паздравляю, Снєжка.Ти будеш дворніком.Блін.Спочатку почала себе тіпа хвалити, а тут бац-і гавнєцо.Ну що ж, правда життя.

Переболіло.Минуло.Зникло.Те відчуття прив'язаності випарувалось, як вода з землі в спеку.Ти навіть уявити собі не можеш, як я чекала цього часу.І дочекалась.Ти зник з моїх думок, але не зник з мого серця.Ти там назавжди, адже такі як ти не забуваються і не стираються з пам'яті.Просто розумієш, я втомилась "бігати" за тобою, втомилась відчувати, що всі мої кроки на зустріч є абсолютно марними.Тепер(та і раніше) ми чужі люди.Ти забув хто я, я забула хто ти.Взаємність якби.Але до сраки така взаємність, коли між нами холод.Та між нами взагалі нічого немає."Нас" немає.Та і впринципі ніколи й не було.Я ніколи не була тобі потрібна, хоч ти і стверджував зворотнє.Після тебе я не можу довіряти людям, і мені тяжко спілкуватись з хлопцями.Тим більше, мені ніхто не подобається і мабуть, не скоро буде.І це чудово.Може відпочину.

PROSTOYKARANDASH

Самые популярные посты

52

бережи її

51

Оранжево-чёрным замигает аимп. Это стихотворение влетит к тебе в окно, Как птица. Ты тогда улыбнись, брат, И скажи, что тебе не болит.

50

бережи себе

49

я і досі сумую за тобою

49

"Береги себя, чтобы то ни было " Я об этом еще никого не просил.

49

давно не було так боляче