Птицами
Не гаси фонари, не глуши моторы, брось патроны.Я твои корабли всё равно не трону
Не гаси фонари, не глуши моторы, брось патроны.Я твои корабли всё равно не трону
Сьогодні якийсь дибільний день.Істінно дибільний.В ВІЕМ я поїхала в платті, накручена і злегка нафарбована.На мене дивилось дофіга збоченців, і усміхались.Пікап мастєри, кароч 80 левела.Все було б добре, поки Коля не почав розказувати на парі, як він би мене трах*в, і як би кончив мені на лице.Я розізлилась і щось буромтіла собі під ніс, що Віта Володимирівна зробила мені зауваження.Надя ржала з пошлих фантазій Колі.Мені було не до сміху.Коли ми повертались з пар додому, зайшли до дядька(мого корєша, який міняє гроші). Він назвав мене "кицюня", і запропонував кави) Милий дядько дуже:* і я бачила Пиріжка.Він тупо провів мене поглядом, і це мене налякало.Надя сказала, що він хоче мене.Я так не думаю.Ну то фігня.Коли ми йшли, нас пропускали всі-всі машини, і багато хто сигналив.Чудодійна сила сукні і локонів:* далі ми прийшли, зробили їсти, я помила голову і пішли з Надьою в перукарню.Я постриглась.І дарма.Тільки викинула гроші на вітер( позвонила до мами, вона доклала мені всю обстановку вдома, і я вибилась.Замкнулась у собі, з Надьою не говорила.Була тіпа в трансі години три.Потім позвонив Пляпля, ми поговорили близько години, і я пішла попити кави, ібо спала на ходу.Потім приїхала Наташа.Я робила їй їсти, макарошки з сиром і чайок) потім ми поїхали до променя, дуріли, зняли відео, пофоткались.Погуляли з Сєрим, і я провела Наташу, і поїхала на квартиру.Надя з Сєрим гуляє і досі, а я отут лежу в тепленькому ліжечку, і пишу цей пост)
Якогось чорта не могла зайти на блог більше доби!!!А стільки було розказати!Жаль, що це вже застаріла інформація, і я не буду писати сюди цю єрєсь
Блядь, коли це все закінчиться?Оці всі ваші сварки, непорозуміння?Заїбало. Розлучайтесь і не мучте один одного.Або блядь змиріться, що в вас не все складаєтЬся.Хоча б ради нас з Вадіком
Після твого "як хочеш" бажання відвідати ліцей пропало на довго.Але піду, бо Наді треба
Дайте пістолет, я застрелюсь нахуй
Вбийте
Я втратила довіру до тебе.Яке ти мала право ритись в моїх речах?Це особисте.Ти прочитала мій блокнот, вивчила зміст моєї сумочки.БЛЯДЬ, ДЯКУЮ. Я і так не довіряю людям, а після цього взагалі буду їх боятись.Особливо ти мене розчарувала.Невже ти не розуміє, що особисте, це особисте, а не "я мама, я маю право".Якби я захотіла, я б розказала про це тобі сама, а ти полізла самостійно, тіпа кльова, тобі все можна.Ну от як після цього мені дивитись тобі в очі?Як?А ніяк.І скільки раз просила не ритись в моїй шухляді, в моїх зошитах, речах і сумці.Хочеш щось взнати-краще запитай, я тобі скажу.Але коли ти робиш це все без дозволу, це змушує мене замикатись в собі. Поки писала цей пост, ревіла як дурна.
Сука пздц
Щось в лісі здохло, як то кажуть.Ти мені написав після стількох днів мовчання.Це підозріло.Може в тебе гарячка просто?Або тобі треба щось від мене?Не знаю.Ламаю голову над тим, чому ти не писав.Думала, ми не спілкуємось, але нє тут то било.Я дуже рада, що ти написав, бо сама соромлюсь.Бо не знаю, чи ти захочеш переписуватись, чи ні.Згадала багато чого, що було між нами.І дуже шкода, що все закінчилось.Після тебе я не маю симпатій ні до кого.Я однолюб.Буду любити тебе вічно, навіть якщо ти й перестанеш мені подобатись.Шкода, що, як виявилось, я тобі ніколи не подобалась.
Мені нудно, хочу питань)
Прикольно так прогулювати понеділок.Ніяких тобі матів зранку, типу: "Блядь, як заїбав той ВІЕМ".проблема не в інституті, проблема в розкладі, адже приходиться прокидатись в 7 ранку, аби поснідати, зібратись.Якби навчання було хоча б на 10, то я б не була така залєпляна.І коли їду в маршрутці не огризалась би до Наді, яка вічно мені шось розказує.Навіть тоді, коли я своїм видом показую:"від'їбись".Прямо їй це сказати я не можу, так як ніколи не була прямолінійною.Але ж блінн.І так погано, бо хвора, а тут вона з своїм "гигиггигиахахааахпзхххзаааахахаахвввііііігигигииигиигигахахіхіхіхііхіхіхігиигги".
І я вдома.Я прогулюю.Я погана дівчинка, так сказати.Але в мене є причини.Це татусь.Як він сказав:"пар багато, а тато один".Отак.Я його чекала дуже довго, і він приїхав) привіз гостинців з Москви, і привіз себе) комусь може здатись, що я чекала його тільки заради подарунків, але ні.Тато, він ж найріднійший мій:* але якби добре вдома не було, прийдеться сьогодні повертатись в цей тупий Луцьк.Він вже у легенях застяг.І я не можу його виплюнути, ібо мама сказала, що не дозволяє мені забрати документи.Але суть не в цьому.Мене заїбало це навчання, цей Луцьк.Буду вмовляти тата забрати мене з ВІЕМу
Не забуть купити гандони, бо за тестом на вагітність я тобі в аптеку більше не піду
Я залишаюсь вдома!!!Урааааа!Чекаю тата ще с вчорашнього вечора, а його і досі нема.В мене якесь дивне відчуття, наче щось трапилось.Я заради нього навіть не поїхала сьогодні, а він отак запізнюється( завтра прийдеться вставати о шостій ранку, аби встигнути на другу пару.Але я може й поїду вдень, як завжди.Хіба одна пара врятує?Все рівно-лекція, а не практична)
Самые популярные посты