Я втратила довіру до тебе.Яке ти мала право ритись в моїх речах?Це особисте.Ти прочитала мій блокнот, вивчила зміст моєї сумочки.БЛЯДЬ, ДЯКУЮ. Я і так не довіряю людям, а після цього взагалі буду їх боятись.Особливо ти мене розчарувала.Невже ти не розуміє, що особисте, це особисте, а не "я мама, я маю право".Якби я захотіла, я б розказала про це тобі сама, а ти полізла самостійно, тіпа кльова, тобі все можна.Ну от як після цього мені дивитись тобі в очі?Як?А ніяк.І скільки раз просила не ритись в моїй шухляді, в моїх зошитах, речах і сумці.Хочеш щось взнати-краще запитай, я тобі скажу.Але коли ти робиш це все без дозволу, це змушує мене замикатись в собі. Поки писала цей пост, ревіла як дурна.