Мій Пиріжок-піранья.Він покусав мені пальці до крові.Але це не заважає брати його на руки і цьомати,глатити) Воно ж таке милееее^^ Шкода,що через одну людину я не зможу забрати його в Луцьк.І мама не матиме часу за ним доглядати,тому прийдеться Пиріжка комусь віддати.А я тільки звикла до нього.Дякую тобі,що я мушу попрощатись з Пиріжком.Могла б тримати язик за зубами.