Это просто Вьюи блог

Дивно прокидатися з розумінням, що тобі уже абсолютно всеодно на людину, за яку ти ще нещодавно переживала. Чесно, просто втомилася… Навіщо старатися для того, кому це абсолютно не потрібно?

FIN

O.

Насть, дякую тобі за чудовий день:* А також всім, хто розділив його зі мною)

Писать особо не о чём, но тем не мение я пишу. Просто так от балды, все мисли, которие первие лезут в мою бедную головушку) И так сегодня последний день каникул… Нда, успела я многое, а точнее - нечего. Немножко грустно, но все же эти дни принесли много позитива: много улыбок, шуток смешных и не очень, много вкусняшек, ну и лишних кг, без них никуда) Правда, мне так и не удалось отоспатся, благодаря вальсу, но то удовольствие, того стоило ;) Печально, ведь завтра снова ити в любимую школу, но все же, я её реально люблю) Поэтому, просто, пожелайте мне удачи, ведь я желаю вам того же. О.

Сьогодні був однозначно хороший день. Багато позитиву, емоцій, усмішок ;) Побільше б таких. Дякую усім хто приймав участь у цьому грандіозному дійстві й окреме спасибі офіціанту Сашку, який заразив веселим настроєм)

Усіх цьомкаю-бомкаю-люблю:*

(ОНАНАВАІ ;)

Тебе турбує душевний біль? Заповни його фізичним - і ніяких проблем.

Где же пропали те времена, когда даже прикосновение рук было чемто интимним.

Іноді людям краще без тебе, аніж з тобою. І з цим потрібно вміти миритись. Іноді їм лише так здається. Взагалі, людям властиво кидатися з головою у нове заняття, у нову іграшку, зовсім забуваючи про ще зовсім нещодавно рідних їм речей чи людей… Однак через трохи, коли нове перестає бути новим, а стає звичним, вони все ж таки згадують про давно забуте, якого насправді їм так не вистачало увесь цей час. Але найчастіше це розуміння приходить надто пізно, коли повернути нічого не можна або немає що повертати.

І це все жорстока правда життя чи скоріше людської сутності. Сумно… Адже руйнувати завжди набагато легше й швидше, ніж будувати, а тим більше відбудовувати уже зруйноване.

Тому перед тим, як віддаватись цілком чомусь новому, краще подумайте чи варто воно того і чи не відштовхнете від себе найголовніше, щось справжнє, в гонитві за примарною рожевою мрією.

Цілую,

О.

Якщо ви хочете подивитись серіал від якого перехоплює дух і після перегляду він ще довго не йде з голови, - Шерлок для вас. Низький уклін сценаристам і людям, які придумали його, бо для цього потрібно і самому бути ледве не генієм. Саме такими фільмами має бути заповнений наш телеефір, а не всякими пустоголовими мультиками, типу "Спанч Боба" чи серіалами "Унівєр" і т.п., які, о так звичайно, неабияк спонукають людей ставати більш освітченими, читати книжки і естетично виховувати себе.

Отож, Шерлок - надзвичайний, дещо жорсткий, може трішки зверхній, але геніальний. Хоча він і зображає з себе егоїста, але насправді ладен віддати життя за людей, які йому не байдужі. В наш час таке буває дуже часто, тільки з точністю навпаки. Серіал неможливо дивитись без посмішки, Шерлок, маючи тонкий і гострий розум, має таке ж почуття гумору. І взагалі, кожен образ заслуговує на особливу увагу! Ватсон - приклад найвідданішого кращого друга, який іноді, навіть не розуміючи для чого, всеодно робив те, про що його просив Шер. Моріарті - хоч і злий, але геній. Його злочини - це справжнісіньки витвори мистецтва!

Справді перехоплює дух. Щойно подивилась останню серію і ще хвилини три сиділа на місці й думала, думала, думала… У мене вже ломка. Чому третій сезон аж в кінці цього року або на початку наступного?! Залишається, затамувавши подих, чекати.

Він просто надзвичайний. Вона така ж надзвичайна для нього. Для Шерлока не існує таємниць, провівши лише одним поглядом по вас, він розповість набагато більше, ніж ваші знайомі. Вона ж - вийняток.

І це відчуття заворожує. В Жінці завжди має бути загадка. Хіба ж цікаво читати книгу зміст якої знаєш наперед?

І водночас, це кохання таке світле й наївне, по-дитячому миле.

Раджу подивитись, не пожалієте)

О.

Він просто шикарниЙ)

Ти кричиш, руки опускаєш,

сил уже зовсім не маєш.

І тікає земля вже з-під ніг,

Але ти держись, зберись!

Бо не буває щастя без болю,

Не буває коли люблять одразу обоє.

Тому треба іти до кінця

І побачиш чого варте життя ;)

О.

Люблю. Без пам’яті люблю…
Хай, може, більше проклинаю.
Я знаю – сам себе гублю,
Але не можу і кохаю…

Хто ти? ты квітка без краси,
Ти літній ранок без проміння,
Ти в щасті жити не даси
З душею, повною каміння.

І все ж люблю! За що люблю,
І сам не бачу і не знаю…
Я знаю – сам себе гублю,
Але не можу і кохаю.

Олександр Олесь