Як важливо, знайшовши любов, не боятися своїх почуттів, не втратити момент, уже не відпустити цю людину… До болю прикро думати, що "було б", "якби". Краще зробити, і навіть жаліти про це, аніж потім, про те що впустив свій шанс. Бездіяльність та байдужість - найгірше, що є на землі. Знаю, знаю, дуже важко і страшно робити перший крок, особливо, коли не впевнений у взаємності, але спробувати варто! Гірше від цього ніколи не буде, бо, коли ти відкриваєшся людині, вона починає дивитися на тебе зовсім інакше. Проте, якщо все ж таки особа знехтує твоїми почуттями чи познущається, то гріш їй ціна, а ти ніколи не картатимеш себе думками: "що могло б бути", тому, що знатимеш напевно, й твоє серце буде готове до нових почуттів, ти житимеш далі, впевнено крокуючи вперед, не оглядаючись назад… Хіба лишень для того, щоб згадати усе те хороше, що відбулося. Тому дій не вагаючись.
Любіть і не бійтеся любити,
адже життя дано нам всього один єдиний раз
і важливо цей раз не змарнувати!
Навіки Ваша,
О.
