Drew Soul

Так давно тут не писав…забув як воно бо зазвичай говорив про щось з тобою, але зараз пишу через тебе…неважно…усе буде добре!

Як би там не було зараз я маю дійсно повну голову думок але слова " ТИ ІДІОТ " не дають сформулювати щось цільне.

Коли ти робиш помилку і бачиш що не можеш навіть вибачитись хочеться заснути і навіть не просинатись, це жахливі думки я себе ненавиджу за таке, але вони є хоча інколи, але пізніше, стає смішно коли ти розумієш, що думаєш про таке.

Робити помилки…людська натура скажете ви…мабуть…але це так жахливо коли робиш боляче найдорожчій людині у твоєму житті, коли бачиш якій ти неправий, я особисто не втримавсь від смачного ляпасу по своїй правій щоці.

Все ж я твій, прошу тільки задуши мене і я впаду у твоїх обіймах, так буде правильно.

Для когось усе написане буде просто словами, мені треба було вилитись і я це зробив, писав я сюди досить давно, усе що читаєте ви є і на папері.

останнє що хотів би кричати зараз на колінах - "пробач мене, я не правий"

то что можно разделить на атомы - не реально

Точность и порядок могут существовать только в сознании людей… но никогда в их сердцах.

что бы вновь с головой не уйти в рутину, не жить одинаковыми днями..а это сложно, но я борюсь.

я знаю, ты ищешь меня
на улицах, на площадях.

А если любишь, простишь все-все-все, и это сильнее тебя. Можно простить все, кроме одного – когда тебя перестают любить или не любят. После этих слов все теряет смысл и силу.

порой, мы бываем так грубы с близкими нам людьми.
того не замечая, причиняем им боль простыми словами.
а в порыве гнева, можем сказать такое, за что потом нам бывает очень-очень стыдно.
близкий человек, это нечто родное,
будь ли то это подруга, парень, родители …
не важно.
этот человек любит тебя. а ты его, ведь так?
что еще может быть лучше этого?
разве это не счастье?

Да шли ми з тобою дуже добре, але не знама куди.

Не розумію нічого, у мене ступор.

Знаєте це як шок після отрманої травми.

Спочатку усе здається добре, ти нічого не відчуваєш, хоча бачиш що з тобою взагалі шось не впорадку. А потім тебе накриває хвиля болю і переживань, які розривають тебе з середини.

У мене шось подібне, тільки зараз у мене шок, а що буде потім…

Мы стариками будем еще хотеть друг друга.

Хочу обійняти тебе і тримати так вічність, сильно і в одночас ніжно обіймати.

И самым лучшим подарком на Новый год мне будет, если мы проведем его вместе.

На вулиці прекрасна погода.

От така зима мене зараз порадувала.

Голубе та чисте небо, сонечко світить проте уже не гріє, сніг переливається і блистить.

Як проснувсь подивись у вікно то тільки небо видно було, то на мить здалось що літо)

Прокинувсь за 7 хвилин до дзвінка будильника і зрозумів що спати не хочу, таке відчуття дивне.

У мене такого доовго вже не було, можливо я почну висипатись?

Навряд…

Але все ж ранок такий, не було такого дуже давно, дуже.

Дивноооо

Сьогодні у школі, на уроці анлійської у нас не було вчителя, тобто робіть що хочете, аби були в кабінеті і нікуди не виходили.

Я ввімкнув музику, надягнув навушники і почав читати книжку яка завжди зі мною.

Після того коли я перестав думати про те що навколо мене, я опинивсь далеко від своїх однокласників які…не знаю короче чим вони там займались.

Після 30 хвилин читання я вирішив всеж винирнути з того світу.

Я оглянувсь, а на моєму ряді не було ні душі, я сидів за партою сам, а вони, як я і думав буянили і займались дурнею в іншому кінці класу.

Я відчув що я сам, але мене не огорнула печаль чи страх, я був задоволений що мене не чипають і дають спокійно почитати.

Я звичайно стараюсь розмовляти з ними, підтримувати стосунки однокласників, але я не можу, я не вписуюсь до них, у нас різні погляди на життя, ми живемо по-різному, я в одному кутку, а вони в іншому, я не маю з ними нічого спільного окрім навчання та школи.

Вибачте що я не такий як ви.Тікайте від таких людей.Від таких як я.

Ви звичайно зараз усі подумали що я зверхньо так до них ставлюсь, я не це хотів до вас донести, просто якось не то, от немає спільного у нас з ними от і все.

Я не з всіма можу товаришувати, знайомі і не більше, ось, але все міняється.

Я не розумніший і далеко не кращий, просто такій.Такий якій я є.