Drew Soul

Багато хто говорить що життя - лайно, інші ж стверджують що усе прекрасно і проблеми переростають і добробут.

Як на мене ці всі люди помилаються, життя не лайно і далеко не прекрасне.

Це щось середнє і незрозуміле людині, вона то в ньому, але до кінця не розуміє що відбувається і шо воно собою являє.

такшо удачі, розбирайтесь і взагалі діло ваше що думати і в шо вірити, кожен створює собі проблеми чи щастя самостійно, це все наслідки колишнього вибору і зробленого.

Квіти розцвітають тільки тоді коли приходить їх час, а весна наступає тільки тоді, коли люта зима уже позаду.

Як на мене, всі повині бути більш настирнішими, добиватись свого і битись до кінця.

Коли ви чуєте "ти самовпервений", сприймайте це як комплімент ;)

18 число…

Дивно так якось, усе згадувати, у якійсь мірі пережити усе всередині, подивитись на те що маєш і те що було.

Повернути б усе, виправити б помилки які наробив…

Знаєте який день у людини є самим кращим?

Це "завтра"…

Завтра у нас всіх вирішуються всі справи, налагоджується особисте життя.

Взавтра у нас уже немає поганих звичом, ми почнемо займатись спортом.

Завтра ми кинемо неприємні там справи, у когось робота, у когось позаурочні гуртки і таке інше.

Завтра обов'язково почнемо займатись тим, що нам подобається і це буде приносиди задоволення і інколи навіть хороші прибутки.

Завтра усі ми станемо багатими, не будемо собі ні вчому відмовляти.

Завтра ми почнемо подоружувати, побачимо найгарніші куточки планети, будемо там дем добре.

але де ж це "завтра"?

Як я уже казав - його немає, є тільки теперишнє і минуле.

От дивусь я.

День може почитанись просто прекрасно, усе настільки стає добре, усе стає на свої місця.

Ти встаєш з прекрасним настроєм, у тебе чудові плани на весь день.

Ти встаєш раніше, що б день здававсь довшим і був насиченим.

і тут…

Буквально 1 хвилина розмови, декілька слів, які ти ніколи не хочів почути, не хотів навіть думати.

Усе обертається і ти знову головою і гавні, твій настрій буквально випарувась разом з подихом, усе стає сірим.

Знову деприсивна музика у плеєрі, знову сірі будні і ті всі "чудові плани" сдаюсть непотрібними.

і знову голова-каша…

і знову думки…

Меня всегда удивляли люди, которые предпочитают не правду, а ложь. Понятно, что правда бывает очень горькой, травмирующей, убивающей. Каждый любит играть в Бога, и может быть в ряде конкретных, исключительных, отдельных случаев правду лучше не знать, но все же: в целом, ложь - это ненастоящее, иллюзорное, недействительное. Неужели лучше утешать себя иллюзиями, мнимыми надеждами, чем жить в настоящем мире?

У нас було усе так прерасно, усе було милим і майже ідеальним, як у казці.

Але одного дня, прилетів злий драком і все розбив, забрав кудись у тебе те, що держало поряд, а зара не вітдає.

Тут наша казака і закінчилась.

Коли я чув що розумна людина обов'язково має добре вчитись і мати успіхи в школі, так у звичайному суспільстві навчання і освіта багато що значить, але ми ж то в Україні живем, не забувайте ;)

Так до чого я веду, бути розумною людиною і добре вчитись - дві різні речі.

Люди, я вас прошу, досить говорити що я "умнічаю" чи шось таке, якщо мої думкі для вас є незрозумілими чи якимись важкими, то це погано досить.

Це не я "умнічаю" - це просто ви якісь не дуже розумні, у вас що не має свормоівного світогляду?

Ладно, якшо ви вважаєте себе роумнішими і вищими за мене, тоді навіщо вам пояснювати і витрачати всій час на таких мурах як я, а?

Подумайте ;)

Я таааак ненавиджу не знати правди, просто у такі моменти я себе так накручую, усе найгірше, усе те що по суті не станеться ніколи, уже є у моїй голові.

Просто у рельності є якісь певні межі і кінець, а от у моєї уяви їх немає, а це дууже і дуже неприємні ситуації.

У житті кожної людини, наступає момент, коли їй вкрай погано.

Чим довше людина залишається у такому стані, тим більш вона слабшає, депресія накриває, а воля яка це б усе могла б розігнати - слабшає.

Коли дійде до моменту що сил уже не буде, зберіть усю свою волю у кулак і просто попросіть допомоги друзів чи близьких, так ви з часом повернетесь у звичний ритм життя.

Ще буваєть момент коли ти думаєш що твоя депресі зникла, думає і брешеж сам собі, що усе добре.

А потім шось чи хтось нагадує тобі про те що стало і те що було.

Дивне відчуття коли таке стається.

Увесь осад, який є нерозчинним, просто піднімається, забиваючись у всі щілини і нагадує про себе.

Дивна штука це все, єдине що зможе допомогти, це повернути усе за чим сумуєш, боротись за те що дороге, інколи навіть пасивна боротьба, більш дієва чим та що просто на показуху.

Або є другий варіант, просто сидіти і мучатись, чекати і надіятись, що скоооро прийде щось краще ніж було, тоді усе це пройде.Але пама'ятайте, осад то нікуди не зникає ;)

Ми всі повині зрозуміти, що маленька брехня завжди несе за собою ще більшу, а та в свою чергу більшу за себе.

Просто в один момент ти зрозумієш, що навіть не знаєш що казав спочатку, усе просто вилетить з твоєї голови.

В кінці кінців ти зрозумієш на скільки твоє положення безвихідне і мутне.

І тут ти захочеш збрехати ще раз, але те й хто це почує, обовязково замітить різницю і зрозуміє що ти збрехав, а відновити довіру набагато складніше чим здається.

Тому прошу вас, навіть якшо уже збрехали, то схаменіться і скажіть усе як є, я думаю люди вас зрозуміють, якщо розкаяння буде щирим.

Не повторюйте моїх помилок.

У дні коли я хворію, я розумію як мені холодно і самотньо, я наодинці з собою, сам.

Це змушує згадати усе хорошоше шо було, таким чином я себе зігріваю, звичайно не фізично, але десь усередині все ж теплішає.

Але все ж не вистачає тебе.

Багато хто з нас багато планує на перед, дуже часто згадує і живе спогадами.

Це звичайна людська сутність, але не робіть цього, хапайтесь за те що маєте ЗАРАЗ, минулого уже не повернути, а маубтнє може так і не настати.

Робіть усе вже і зараз, все що боялись сказати - скажіть зараз, все що боялись зробити - зробіть чим поскоріше, не відкладайте на потім і зрозумієте скільки прекрасного маєте і на скільки добре у вас життя.

Тяніться до того, що вам дороге, держіть його як можете, боріться, інколи навіть нахабно, але боріться.Живіть ВЖЕ.