От дивусь я.
День може почитанись просто прекрасно, усе настільки стає добре, усе стає на свої місця.
Ти встаєш з прекрасним настроєм, у тебе чудові плани на весь день.
Ти встаєш раніше, що б день здававсь довшим і був насиченим.
і тут…
Буквально 1 хвилина розмови, декілька слів, які ти ніколи не хочів почути, не хотів навіть думати.
Усе обертається і ти знову головою і гавні, твій настрій буквально випарувась разом з подихом, усе стає сірим.
Знову деприсивна музика у плеєрі, знову сірі будні і ті всі "чудові плани" сдаюсть непотрібними.
і знову голова-каша…
і знову думки…