Black Canary

Страшні слова, коли вони мовчать.
Коли вони зненацька причаїлись.
Коли незнаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
Ними почав і ними ж і завершив.
Людей - мільярди, і мільярди слів,
А ти їх маєш вимовити вперше.

Все повторялось:і краса, й потворність.
Усе було:асфальти, спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

дивно так не бачити його 2 місяці і 2 тижні…а тут раптом і таке відчуття ніби і час той -це вигадка..і дійсно близьким людям він ні до чого.щаслива бачити його посмішку зранку…просто пити каву і слухати байки про що навіть не розумію…про все що я думаю це як буде далі…якщо я поїду…якщо життя поверне на 180 градусів і буде зовсім все по-іншому….а це все марно. сльози крики надії чекання….найголовніше ми разом…все інше швидкоплинне….

Усе можна витримати, переплакати, переболіти.
Стерпіти маленьку смерть і далі жити.
Кілька днів, всього кілька днів, які будуть розривати твої органи на маленькі пазли, кілька місяців у тобі будуть жити "мертві" риби, кілька сотень років ти будеш говорити сама з собою.
і неважливо у чиїй плоті буде твоя душа, неважливо скільки страждань принесе вона тілу і неважливо хто на цей раз зруйнує життя, і хто порушить закони світу.

усе ж можна витримати, переплакати, перетерпіти.

не отпускайте любимые руки.
никогда

ну давай, хапай мене за руку
обіймай без запрошень і цілуй без питань
слухай улюблену музику
їж улюблені страви
читай улюблені книги і пий улюблене вино
разом зі мною
бо все те буде улюбленим і моїм
бо ти улюблений мій.

Весной.
Все оттает.
Тогда, я надеюсь, стану собой.

Я ведь готова была, как преданный пёс,
быть с тобою
родившись весной, быть для тебя мартом.
Быть всем, океаном.
Азартом.

А ведь на улице уже +8.
Я ещё больна тобой.
Весна добралась до костей.
-"Не надо, не болей. "

Весной.

Рано или поздно каждый выбирает свой путь, иногда ты не оглядываешься, а иногда жизнь заставляет оглянуться назад.

Мы те, кем мы являемся: мы лгуны, мы воры, мы зависимые, мы не ценим своё счастье пока не навредим себе или кому-то другому. Мы жалеем и, осознав свои ошибки, мы переделываем прошлое, переделываем себя, по крайней мере пытаемся. Мы гордые, похотливые, далеко не идеальные, и в итоге наши недостатки берут вверх над нами.

Люди разочаровывают. Я знаю. Я даже ожидаю этого. Но что, если я однажды пойму, что я сама разочаровываю других..

Все говорят мы слишком молоды, чтобы знать что такое настоящая любовь, а я говорю, что мы любим друг друга настолько сильно насколько знаем как.

Отношение не всегда просто. Люди разводятся не просто так. Отношения просто так не кончаются. Мы все хотим быть любимыми, быть счастливыми. Почему мы не такие? Мы становимся умельцами по разрушению своего счастья, чувствуем себя, хотя по сути это наш выбор.

Вы когда-нибудь задумывались, сколько нужно времени, чтобы изменить свою жизнь? Какая мера может считаться достаточной, чтобы изменить всю жизнь? Может ли ваша жизнь измениться за месяц, за неделю или за один день? Мы всегда спешим…повзрослеть, найти свое место, идти вперед. Но, когда ты молод, один час…может всё изменить!!

Джордж Бернард Шоу как-то сказал: "В жизни есть две трагедии: Первая - это потерять страсть в своем сердце, вторая - вновь обрести его "
Похоже Шоу пару раз разбивали сердце.
По-ходу Шоу был тупицей, трагедии бывают, что ж теперь сдаваться? Уйти? Нет! Когда твое сердце разбито надо бороться за то, чтоб остаться в живых. Так надо! И эта боль и есть жизнь страх, беспокойство, непонимание того, что тебя ждет лучшее будущее и за него надо бороться.
Шоу был прав. Когда мы стремимся к тому, что улучшит нашу жизнь: деньги, популярность, слава - мы забываем о главном. О простых вещах, таких как дружба, семья, любовь. О том, что у нас уже есть.
Да, потерять страсть это трагедия, но обрести ее вновь это все, о чем ты можешь мечтать, Моя мечта сбылась, и если это трагедия, то пусть так, никому ее не отдам.

+ Сэм
+ Дин
+ Кас
+ папа Винчестер
+ Бобби тоже горячий мужчинка, хоть и старый))
+ ты знаешь как убить любую нечисть
+ Chevrolet Impala
+ очешуенная музыка
+ будет 9 сезон
+ классные приколы со съемок
+ да и вообще юмор на достойном уровне))) «Я-Бэтмен»
+ в Викицитатнике есть статья "Сверхъестественное "

- Джаред женат
- Дженсен женат
- Миша женат
- Джим Бивер слишком старый
- родители постоянно разрушают соляной круг заходя в твою комнату
- твоим друзьям надоело, что ты постоянно обрызгиваешь их водой
- у тебя нет классного ножа Руби
- что бы в тебя не вселился демон, нужно набить татуху, но это скорее + чем –
(конечно можно не татуху, а кулон и все такое, но татуха-это круто)

вона була єдиною жінкою, з котрою мені подобалося спати. Ну, спати, просто спати, розумієш? Я ненавиджу, коли хтось вночі пітніє коло мене, сопе мені у вухо, коли чиєсь волосся лізе в очі. Але з нею все було по-інакшому. Я повірив, що можна спати обійнявшись цілу ніч. Що можна прокидатися вночі тільки для того, щоб обійняти ще. Що можна любити її запах. Що можна любити всі її запахи. Що першим ранковим бажанням є не тотальна дезинфекція, а бажання поцілувати. Зазвичай я прокидався раніше і дивився, як вона спить. Куди там! — я просто милувався, дивлячись, як вона спить. Я не знав, що можна спати так гарно, що гарним може бути навіть дихання. Я ніколи не здогадувався раніше, що можу полюбити чиєсь дихання, зрештою, раніше я не здогадувався багато про що, і віриш… був набагато щасливішим.

(Ю.Іздрик)

лише ти знав як я люблю засинати,
щоб хтось поправляв ненароком ковдру і ніжно цілував у сонні очі
так, щоб не відчувались на серці лати
лише ти міг піти на такий нахабний злочин
заснути поруч.
й тихо сопіти.
тільки ти спросоння цілував тендітні плечі,
закутував у прохолодне простирадло як малу дитину,
і поки я спала писав про дивні речі
у ліжку, бо страшно було втратити кожну хвилину
без мене.
це ж вічність.
одному тобі було відомо яку каву вранці я п’ю
а потім запиваю гіркоту ромашковим чаєм,
і що ранковому холоду завжди оголошую війну,
відчиняю вікно і світанок оголена стрічаю.
чекаю твоїх обіймів
а головне тепла.

Марина Однорог

что молчание?
как ни гордись им,
на тебя - и обидеться грех.
но из тех, кто не пишет мне писем,
ты не пишешь
всегда
лучше
всех.

Я хотела, чтобы он испытал то же, что испытала я рядом с ним, - это изумительное сочетание спокойствия, развратности и чуда. Хотела, чтобы он знал: всего лишь раз попробовав его, я безнадежно пристрастилась.

Джоди Пиколт.

ты знаешь.за это время я стала ненавидеть стены вокзала,
стук колес поездов.

и мне мало, всегда тебя мало настолько
что хватаю я каждый твой выдох и вздох.

не люблю я такси, маршрутки, метро.
троллейбусы, электрички отчаянно.
ну знаешь, в общем не люблю я всё то,
что так часто нас с тобой разлучает.

я нещасна, а ви щасливий.
готова посперечатись, що незабаром ми поміняємось ролями…

— Послухай, - друзі кажуть мені на вухо.
- Все буде відмінно, не падай лише духом.
- Все буде відмінно, - киваю їм сухо,
і падаю,
падаю,
падаю

духом…