Хороша моя, а ти знаєш як вільно й тихо в Парижі спиться з відкритим навстіж вікном? У зігрітому снами ліжку, загорнувшись в прозору шаль. Як смачно цілувати його вуста, що мить тому спрагло пили вино і як красиво палає ліхтарями нічний Версаль?
Хороша моя, а ти знаєш яких титанічних зусиль коштує ця жертовна обітниця в Notre Dame de Paris? Я ж тепер ладна вирвати з грудей власне серце, якби він захворів.
Пристрасть відбиватиме на Бульварі Капуцинок підборами шалений темп. Спокій незграбно ніжно торкнеться долонею його плеча. Навіть, якщо фатум - останній у світі цинік, тут навмисно зупиниться час… І сакрально чисте «Je t'aime» він прочитає в моїх очах.