Главное достоинство этой игры в том, что она состоит из разноцветных картинок, и нам не важно, что будет потом, ведь все хотят целого, а не половину
ну вот апять почалось і кінчилось моє безтурботне веселе життя(бля
Знаю прийде той час
Коли світ увесь буде для нас
Коли зіроньку із неба
мені діставать уже буде не треба
Коли в повітрі лиш запах кохання
буде чутно мені і тобі
Коли на всі твої запитання
Будуть відповіді тільки одні
Коли більшого щастя не треба
Бо отримав його через край
Коли слід на вустах залишатиме
Тільки слово це радісне Так
Коли погляд один лиш розкаже
Як кохатиме серце моє!
І дорогу зажди він покаже
де душа моя ніжна живе
Як коштовні для мене дарунки
Стануть завжди палкі поцілунки
І від тих неземних подарунків
щось розпалить вогонь у пітьмі
І тоді вже ніщо не завадить
Поєднати навік дві душі
Вчора був прекрасний день моя Машенька вже Волошина Було дуже весело дуже є шо згадати І Діма я тобі обіцяла то приіду
І тут нема чим гордитися знаєте чому стосунки стали рідкістю? тому що розмови перетворилися на листування, вчинки перетворилися на дзвінки, почуття в статуси online, секс став легкодоступним, слово «любов» викидається з контексту, невпевненість затьмарює все, ревність переросла в звичку, довіру втрачено, обман став нормою, розставання стало єдиним виходом і почуття болю стало природним.
Страшнее нету одиночества, Чем одиночество в толпе, Когда безумно всем хохочется, А плакать хочется тебе… М.Ю. Лермонтов
Я дуже чекаю неділю…я хочу щоб вона була вже завтра!!!!!!!!
Найкраща подруга - це коли… Вона ревнує твою увагу до інших… Вона вкаже на твої помилки… Вона зупинить, якщо відчуває неприємність… Вона разом з тобою затіває чергову авантюру… Вона підтримає у важку хвилину… Вона схопить за руку і не дасть піти при сварці… Вона не розміняє тебе на когось іншого… Вона не стане лестити… Вона не буде заздрити… Вона не буде намагатися насолити… Вона не буде радіти твоєї невдачі… Вона ніколи тебе не забуде…
я не розумію за шо на мене ображаються деякі особи!
може якби вони пояснили то все стало б ясніше
легше було б зробити корисні висновки
І як туман… Те сяйво від знамен, І спогади терпкі, болючі, давні… Підносять ветеранам до рамен Розквітлі оберемки цвіту в травні. А їм хіба потрібна та яса, Коли ще пам'ять кулями розшита?.. А їхня юність – чорні небеса, І кров’ю розфарбована їх свита… У грудях їхніх й досі рветься клич – Вогонь терпкий палає нездоланно. А їхня доля – то червона ніч, То як туман, що підло встелить ранок. Чи їм та слава честі не гірчить, Коли заниють їх тілесні рани?.. А їхнє щастя – то зрадлива мить, Про що промовчать сиві ветерани.
Ветеранам присвячується Пройшла війна, здавалося б, давно… Не чути пострілів і плачу в кожній хаті, Але рубці на серці, все одно, Не дозволяють ветеранам спати. Приходять друзі інколи вві сні Спитати, як живеш, і як родина? Чи не даремно полягли вони За Батьківщину, за свою країну? Ну що тут скажеш весняної ночі, Щоб не зганьбити пам’яті і слави? Від сорому примружуючи очі: «Шанує вічний подвиг ваш держава»… Подяка Вам, і шана, і уклін! Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло, За те, що сонце в небі не померкло, І досі чути православних храмів дзвін!
я про тебе забулась вже давно в мене вже нові симпатії!
мені легко…….мені подобається те почуття легкості шо в мене є
не хочу щоб воно покидало мене
не хочу повертатися до колишніх думок і почуттів
хочу щоб ця весна в душі залишилась і до неї приєдналося яскраве тепле сонячне літо
і я вирішила хай там що ніколи не піду на поводу в інших
я самодостатня людина зі своєю думкою, і всі хто може мені давати вказівки так це тільки мої батьки
не хочу більше нікому "лизати с-аку"як би це грубо не звучало
не подобається щось розворот на 360 градусів і вон з мого життя
Самые популярные посты