Ветеранам присвячується Пройшла війна, здавалося б, давно… Не чути пострілів і плачу в кожній хаті, Але рубці на серці, все одно, Не дозволяють ветеранам спати. Приходять друзі інколи вві сні Спитати, як живеш, і як родина? Чи не даремно полягли вони За Батьківщину, за свою країну? Ну що тут скажеш весняної ночі, Щоб не зганьбити пам’яті і слави? Від сорому примружуючи очі: «Шанує вічний подвиг ваш держава»… Подяка Вам, і шана, і уклін! Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло, За те, що сонце в небі не померкло, І досі чути православних храмів дзвін!