Відчуй

Чого мене іноді відвідують реально такі думки, шо всім срать?? шо я боюсь довіритись повністю, але я дуже наївна. Я з кожною зрадою людини стаю тупо добріша. Може просто ламаюсь? Своїм знайомим яких я знаю навіть не більше 3 днів мені хочеться допомагати, щоб це не було. Може забити? Побачити що буде?

просто все завжди по плану.

1) Хочеш чогось;
2) Отримуєш це;
3) Звикаєш до цього;
4) Розчаровуєшся;
5) Все хуйня.

мабуть так і буде. мені надоїло віддаватись. хоча деяким дуже хочеться.

тільки на деяких людей я не заб"ю хуй. В.А!!:*f ;) вони завжди можуть на мене покластися.

Мені зараз так дообре. Перший раз у житті можу сказати, що люблю всіх і все в світі! Навіть людей, які дратують мене більшу частину часу.І я б хотіла поділитися цим з вами, моїми фолловерами.Я знаю як це, коли тобі погано і хочеться хоч крапельку тепла або обнімашок. Якщо хтось зараз сумує, то знайте, що я подумки обіймаю вас.Надіюсь, вам стане краще ;)

навіть не знаю кого звинувачувати. він прийшовна тренажори, я його чекала. мене мабуть просто зацепив його похуй спочатку, потім він шось підійшов, лахав тіпа з того як я катаюсь з зігнутими ногами на маленькому турніку(в шутку). Але мені вже було не до того. я трохі з моїми новими малишками полахала) і ми пішли. я пішла не попрощавшись але коли таке перші рази було то він хоть би якось там "хеей, може пака?" або ще якось. а це ну взагалі. потім я подзвонила тому другому пацику шо друг його і попросила прогулятись. він канєшно сказав "добре, канєшно". це було від відчаю і безвихідності. ми прогулялись зайшли до там іншого пацика. поговорили. потім я пішла додому і спитала типу номер того пацика з яким я гуляла(хоча в мене є його номер). не знаю нащо..можливо хотіла ревнощів. він сказав що не має. (хоча звісно є). і спитав нащо мені. ну і кароч разгавор і він мене видалив з друзів вк. я аж ахуєла, чесно. я написала типу "а нічого що ти мені подобаєшся, нащо ти мене видалив?" він написав що я йому теж подобаюсь і так треба було. ну норм. дійшло до того що ми поматюкали один одного і все. я переборщила з привідом на ревність.

ну і підведем висновки.

— не можна закохуватись, поки не взнаєш людину добре.

— не завжди потрібно вірити першим враженням про людину.

ну й саме головне.

— НІКОЛИ НЕ ТРЕБА БУТИ ТАКОЮ ДУРНОЮ, ЯК Я.

але ж блін..ми будемо гуляти разом, в нас спільні друзі!

ЩО МЕНІ РОБИТИ? А? МИРИТИСЬ ЧИ ВСЕ САМЕ СОБОЮ? Порадьте. Я в відчаї.

Я дурна, правда?.

Фільм а-ля свег тусовкі, наркота і секс.

Ось і все: 3

Нещодавно мій друг у формі жарту заявив, типу, як дратує відстань. Всі по-справжньому близькі люди-далеко. Двоє пообіцявши знайти у своїх містах таких людей, тему ми закрили. А я однак замислилася чи скоріше навіть.. в черговий раз переконалася в тому, що в моєму житті відстань має достатньо значне місце і робить добрі справи. Справи прості, але душевні.

Так склалося, що я, будучи людиною відкритою і цілком собі однозначною з вигляду, насправді є згустком проблем, замкнутості і дурних, нав'язливих ідей. У суспільстві мені невластива типова поведінка інтроверта, я дуже комунікабельна, але практично ніколи не здатна людям довіряти цілком і повністю. Така вже заморочка, але для того, щоб людину я змогла вважати своїм другом, я її повинна відчути на рівні якихось найпотаємніших емоцій, якоїсь позамежної щирості. Побутує (та що вже там, переважає) думка, що інтернет, а точніше, спілкування в ньому не в змозі замінити безпосередній реальний контакт, розмову. Тобто, друзі в "павутині" не є друзями зовсім, nonono. Таке упередження, загалом то, міцно тримало і мене, до тих пір, поки я не зрозуміла зворотне.

Тут все значно простіше. Можливо, примітивніше і десь навіть абсурдніше, але аж ніяк не менш реально. Тут людині неважливо, як довго ти збираєшся вранці, які кеди носиш, чому навмисно пропускаєш свій автобус і від чого так і не влаштувався влітку на підробіток. Умовностей менше. Дрібниць теж.

Неодноразово я сперечалася на тему того, чи можемо ми в мережі знати людину, а не її образ. Ще частіше мені намагалися довести, що, типу, всі тут носять маски, та блін.. скафандри практично. Завжди я залишалася при своїй думці. Тут я людей можу відчувати. Складно це пояснити, але те, наскільки реальними мені поставали речі саме в інтернеті, байдужою мене не залишило.

Ще більш дивним мені здається інший нюанс, пов'язаний якраз з горезвісними кілометрами. Точніше, з тим, як вони впливають на сприйняття людини, і впливають, при цьому, добре. У реальному житті, дружба, коли ти людину щодня спостерігаєш "від" і "до", ти, найчастіше, рішуче не бажаєш миритися з… дрібницями, вишукуючи все більш незначні, але заважають спілкуванню, деталі. Вони утворюють ком невдоволень, безпідставних сперечань, який з часом лише зростає, починаючи тиснути і утискувати свободу відносин. А потім він перетворюється на лавину і рішуче накриває твоє з другом, здавалося б, благополучне спілкування. Ім'я цієї лавині-втома. Від людини. І вона з'являється значно швидше, ніж висновки про неї. У мережі ж-штиль. Обволікаючий і дуже щирий. До маленьких іскорок з очей.

Це тільки ті які мені ващєє!: 3

A$AP Rocky & Skrillex - Goin' In

Ellie Goulding - Lights (Bassnectar Remix)

Skrillex - Go On

Skrillex - With You Friends (Long Drive)

Vanessa Hudgens vs YLA - Can you feel my hot sex

Birdy Nam Nam - Goin' In

The Black Keys - Tighten Up

Nicki Minaj Ft. Drake - Moment 4 Life

M.I.A. - Paper Planes

Gucci Mane feat Waka Flocka Flame - Young Nigga

Skrillex - Scary Monsters and Nice Sprites

Britney Spears - I Guess I Need You Baby

Ось і я вирішила написати свій forever follow список.

Для початку я хотіла б віддячити всіх моїх слідкуючих. Тому що кожен з вас мені дорогий і не важливо спілкуємося ми чи ні, адже це завжди можна виправити.Головне, що ви моя сім'я.

Дада, кожен з вас член сім'ї, яку я дуже люблю.Ви просто уявити собі не можете, як я рада бачити нового слідкуючого. Я не велкамлю нових фолловерів але сподіваюся, що ви не дуже на мене дуєтесь ;)

Але все ж є люди, за якими я буду стежити завжди, поки залишаюся на viewy.

Вони:

Тут написані блоги тих людей, яких я дійсно люблю і блоги яких я просто обожнюю! З деякими з вас я не спілкуюся, але це не означає, що я не дивлюся ваші блогі.Була б моя воля я б спілкувалася з кожним з вас без винятку!)

Хочу подякувати вам за ваші блоги, які гріють мені душу і прикрашають мій блог! Мені було дуже важко складати цей список. (

АЛЕ ВИ НАЙ-НАЙ!

Дякую вам за те, що ви є; *

Я мокра! Мені кайфово і так. На вулиці гроза. Я вииийшлаа!! Боже, це так класно, рєбят, може спочатку трохи дискомфорт від вологи але після 5 хв перебування під дощем збс!!! (Якщо передбачувано) Я не одна, якій здається що в цьому немає нічого хуйового вийти на дощ. Є в мене ще двоє таких людей. Я люблю вже їх: 3

Сьогодні ващє!! хахах.

Бабушка і сістер їдуть в село.

Я ЕЛООООН!! але не зовсім. В МЕНЕ СЬОГОДНІ НІМНОГА ПАТІ ХАРДА) пів культурна програма. Нічого зайвого. в мене. :D

а вночі (якщо все буде соу гуд) гоцаю з своїм псєвдо-парнішой гулять.

має ще бути пост.пізніше.

Ти комусь не подобаєшся? Похуй. Видався невдалий день? Похуй. Не отримав роботу, оцінку або підвищення, яке так хотів? Похуй. Посварився з коханою людиною? Похуй. Відчуваєш себе товстим? Похуй. Не можеш контролювати все і вся? Похуй. Те, що має значення сьогодні, не має його потім. Найважливіші речі це те… що ти живий і що у тебе є можливість робити все на цій землі. Просто покажи середній палець і скажи: "Блять, та все круто!"

Если я снова влюблюсь, меня устроит хладнокровный парень. Он не будет потакать всем моим капризам. Однако на следующий день после размолвок, он будет дарить мне всего один цветок и будет говорить, что любит меня. Вот такой парень. ©

Ці слова міцно засіли в моїй голові. Коли мені було років 10-11, я подивилася мультик «Нана». Я була зачарована і дуже добре запам'ятала цю фразу. Багато хто говорив мені, що я схожа на одну з головних героїнь. А я, щиро вірячи в це, придумувала собі і фантазувала таку ж казку про любов.

Мені завжди здавалося, що для такої піздєц якої активної як я, потрібен саме холоднокровний хлопець. Він буде спокійним, розсудливим і буде якби переймати половину моєї енергії на себе. Тим самим врівноважуючи нас. Здавалося, що тільки з таким я зможу бути щаслива. А з хлопцями, які такі ж енергійні, веселі й імпульсивні, будуть відносини "подвійного удару". Комбо прям, ахах. І здавалося, що з ними я буду дуже втомлюватися. Але це тільки здавалося.

Пройшли роки. Я зустрічала різних людей, кожен з них залишив слід у моєму житті, навчив чомусь. І я зрозуміла одну річ: дуже мало дійсно спокійних, розсудливих хлопців, яким є до тебе справа. У більшості випадків їм просто всеодно. А тобі здається "вах, він такий незворушний, такий витриманий, флегматичний, і схоже я йому небайдужа!" Але ні, насправді йому просто лінь щось робити для тебе, немає бажання проявляти якусь увагу, цікавитися. Ти віддаєш йому всю ту енергію, яку він (за твоїм планом) повинен переймати на себе і врівноважувати вашу пару, але не відчуваєш того, що очікувала. Час йде, і потім виявляється, що натомість ти не отримала нічого, розтративши всі сили і нерви.

Зараз, озираючись назад, я навіть трохи шкодую, що була така захоплена і вірила. Хочеться знайти людину, яка буде такою ж пальнутою на всю голову. Буде небайдужою, буде показувати це і ділитися своїми почуттями. Наповнюючи тебе ними. З ним буде весело, невимушено і дуже легко. Так, саме в такій людині я зараз дуже потребуюсь. Може навіть не зараз, в майбутньому.

Не варто створювати собі ідеалів, заганяти себе в рамки і відрікатися від інших людей в гонитві за чимось небесним. Адже в кінці-кінців все може виявитися черговою вигадкою.

Тому просто посміхайтеся і будьте доброзичливі з усіма оточуючими вас людьми, хто його знає, кого припіднесе вам доля. ;)

Йому не можна пити! Такий в нього організм. тому що від пів літра пива він вже веселий. А вчьора він мене молив щоб я не ображалась. Потім він пробігався дуже добре і протрезвів. Але взамін тошнота і головна біль. Тому сьогодні вночі я спала.

Сьогодні те саме. Я включила свою нев"їбєнну гордість і не говорила з ним.Він провів мене додому і пішов до пациків. Пообіцяв що більш ні каплі до рота.

Зараз мені позвонив той пацик з яким я вчьора познайомилась з тої компанії і від якого я трішки втрачала голову і сказав що Влада там немає і просив мене вийти гуляти. Хоча я чула його п"яний голос там. Сказав що буде дуже вдячний якщо я вийду. Я не знаю що це, блін. Нащо ти це робиш? Нащо? Я ж слабка на рахунок цього..

ЩО РОБИТИИ?!! МОЖЕ ЗАБИТИ ХУЙ НА ВЛАДА? АЛЕ МЕНІ ЙОГО ШКОДА ВІДШИВАТИ, МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ Я НЕ ХОЧУ ВІДНОСИН. ЩО МЕНІ РОБИТИ?

Ну чогоо? Ну чого я така непостійна? Не раз я задаю собі це питання, на яке так і не находжу правильної відповіді. Цей Влад..він такий хороший, добрий зі мною. Але інший.. з яким ще сьогодні познайомилась.. якийсь знак уваги з його боку і я гублюсь. Дивлюсь зразу на Влада, і мені зжимає серце, бо він це бачить. Господи. Яка ж я все таки серцеїдка. Як я ненаавиджу себе за це. Мені шкода його. Сьогодні вночі ми знову гуляємо. Надіюсь буде розмова.

ми підлітки 21 століття…

якщо в 20 столітті боялися серійних вбивць, то в 21 всі бояться нас,

у нас наш світ, де немає грошей, немає домофона, ми всі звикли вибивати залізні двері з ноги. безсоння. сидимо в інтернеті. інтернет-залежність-найромантичніше слово, йому не вистачає мундштука і довгої сигарети. дурні, п'ємо енергетики, дешеві слабоалкогольні коктейлі, пиво в 14 років, і кожен говорить, що жере таблетки, хоча пробував ЛСД тільки раз а то й взагалі ні… ми всі такі круті, що блюєм в туалеті на дні народженні. В 40-х sex beer and Rock'N'ROLL. в 90-х sex drugs and Rock'N'ROLL. А що придумаємо ми? підлі тварюки, завідуєм там.. Маші з 11, тому що у неї особистий водій, приватний будинок і красиві шмоткі, а ми діти підземелля, їдемо на маршрутці туди назад, туди назад. на підсвідомому рівні ми всі ROCK зірки, ми всі такі пафосні і від нас смачно пахне парфумами, ми любимо розумні фрази і розумні книги. покидьки і виродки. фраза "один за всіх і всі за одного" з нами не прокатить-кожен сам за себе. в 15 трахаємося з усім, що ворушиться і то, не у всіх випадках з тим, що ворушиться. ніколи не задавалися питанням, а що робили наші батьки в 15? грали ляльками і то, одна лялька припадала на одного з сотні. сопливі дебіли. придумали емо-це так круто, тепер вони не просто підлітки, тепер вони емо: плачуть, ниють, носять чорно-рожеві шмоткі і їх не називають плаксами, їх називають емо. ми любимо індастріал і інді, а самі не проти послухати хім і брітні, але треба ж хоч якось випендритися і сказати такі красиві, неординарні слова: "я слухаю індастріал"

ми підлітки 21 століття.

дівчатка закохані в анорексичних високих хлопчиків з тоненькими ніжками, хлопчики закохані в хлопчиків і тд. коли старенька бабуся нас переплутала на вулиці з протилежною статтю, ми з такою гордістю про це розповідаємо друзям. закохані у віддзеркалення в дзеркалі і в хлопчика на фотографії з інтернету.

в душі кожен мріє про пластику, але ніколи не зважиться на цей крок. ми так залежні незалежністюю, і ми любимо Лондон тому, що звучить красиво, дощливо і музично. ми пропаганда нестандартності та індивідуальності, такі сильні фальшивки в душі, слабкі, що потребуються в комусь, замкнуті в собі, адже якщо відкриємося нас ніхто не зрозуміє, нас нікому не шкода, нас ненавидять і не ставлять у приклад молодшій сестрі, ми такі дивні і красиві, задумливі, розумні, дурні, іноді наївні, але у великій мірі мрійники, ми літаємо у сні і в житті.

Як сьогодні було добре. Ніч. Він. Я. Друзі. Розмови.

Ми гуляли, пішли до Стиря. Лежали на п'єдесталі, дивились на зірки, шукали Велику Ведмедицю, рахували літаки. Впала зірка, я загадала бажання. Було добре. Потім ми обійшли дуже багато. Коли я змучувалась йти, він мене катав на спині або ніс на руках. Він любить тваринок, особливо котиків:3 Їли зелені яблука і абрикоси ;) Стояли по середині моста і говорили. Така рамантіка вже ^^

Ще ми проходили мимо якіхось американців, і прозвучала така фраза "Lutsk good city, Lutsk fucking city" і дурний сміх пфф ;)

Коли ми гуляєм всі разом, компанією, дньом, він активний дуже, і збочені думки.

Коли ми гуляєм вдвох, він спокійний, розуміючий. Інший він.

Ми гуляли до 5год ранку. Було так добре. Він по моєму не хотів йти. Але треба було. Прощалися. Обійняв мене, підіймаючи на руки. Він попросив його поцілувати в щоку. Я поцілувала. І каже: "З кожним разом все буде більше і краще". Друзі. Я. . спокійна.

Всі ми глибокі.
Звичайно ми не океани, не моря та навіть не озера, ми - люди.
Наша глибина - це неосяжна прірва, яка з кожним днем наповнюється відчуттями.
Хтось всередині холодний, бо занадто багато снігу лежить на берегах.
Хтось надто солодкий, бо життя любить дарувати йому солодощі. (як я..)
Хтось красивий, бо поливає свою сутність приємнощами.
Хтось гнилий, бо сонце не дарує потрібного тепла.
А хтось пустий, як використана пляшка, бо не знайшов свого наповнення.

Ми всі різні, але всі одинаково глибокі.
Ми всі щось більше, аніж просто істоти.