Лейн. - Айоу ніггер.

Завтра йдем.

Я - так само як сьогодні? дубль 2?

Лейн. - Ноуп.

Я - дооох. ну ладно.

летс гоу завтра.

Лейн. -Ага)) будем валити як лошадііі)

Я -оодааа. лазити як мавпи

Лейн. - Ти чого? Нема настрою?

Я - ахахах) я ж прикалуюсь.

Лейн. -Аааа) я.смайліка просто не бачу) того подумав шо ти серйозно.

Я. - ахахахах. йопаа

Лейн. -) Завтра в 7 падйом.

Я -розбудиш.

Лейн. - попробую)) Добраніч.

подорослішала думками. дуже довго чекала цього моменту, коли розумієш, що важливо жити і насолоджуватися життям, розвиватися, гуляти, дружити, жартувати, сміятися, грати, ризикувати, частіше приїжджати до бабусі з дідусем, радіти перемогам улюбленої команди, бігати і присідати! Головне не зациклюватися на комусь або чомусь, все приходить і йде. Відчуваю себе вільною і незалежною від вчинків людей без яких раніше не уявляла своє життя.

Це реально круто!

Всім дабра дабра дабра!!!

Часто замислююся про своє життя… дада.. саме, зараз читаючи це хтось та й подумає шо я трохи слоу, нехай буде так. Але мене турбують думки, які не дають спокою навіть в дуже серйозних ситуаціях, коли просто ніколи літати десь там і розмірковувати про філософію життя, я немов занурююся з головою і життя яке тут тече на Землі, мені просто в загальному не до нього.. Ось живу вже повних 14 років, і за ці недовгі роки, а конкретно за останній рік відбулося багато чого… Приємно згадувати все, навіть те із -за чого раніше я ридала вночі під подушкою, і вважала що більше життя не повернеться в колишній лад, кароч..була дурепою) Усього такого знаєте різного: приємного, сумного, цікавого, важливого, що запам'ятовується, відбувалося багато того з за чого буде соромно ще багато-багато років) Після такого замислюєшся, що ж чекає мене попереду, якщо в юності відбувається таке, то що ж далі (я в самому найхорошому розумінні слів "відбувається таке» ;). Не хочеться якщо чесно квапити події, так як одне я засвоїла добре: всьому свій час!

Школярка! Тепер вже не та малявка, яка бігала в памперсі..і бігала в дитсадку) У такому статусі більше відповідальності - це навіть радує) У кишені чесно зароблені гроші(з літа) які завжди в особистому розпорядженні, але ти їх не витрачаєш, бо розумієш що попереду ще літо! А шлунку ж не поясниш, що хочеться нові джинсікі, всеодно буде вимагати прийому їжі. А в батьків просити не будеш, поки самі не запропонують) Шкільне(Тінейджерське) життя цікаве по своєму..трьопи з керівничкою..недосипи..уроки.однокласники.МАРАЗМ..але навіть у цьому є свої великі плюси. Часу теж вистачає, але його теж використовуєш з розумом, потрібно читати книги, щоб красиво говорити і взагалі щоб шокувати людей своїми знаннями, ну хоча б хлопців) У цьому віці більше поглядаєш на хлопців, потім замислюєшся про свій зовнішній вигляд(не в найкращому стані), про манери поведінки і починаєш більше приділяти собі уваги. Більше займатись не те щоб спортом, а хоча б самою собою. Підтримувати себе для себе самої! Думаю одне з найважливіших постулатів для всіх дівчат.

Почала розуміти, що в нашому житті головне не всякі гарненькі хлопці які тільки й думають про одне, повипендрюватись..панти і всьо такоє.., не подруги які зраджують, яким все одно на твої проблеми, "свої би розв"язати, не до твоїх" - вважають вони, не купюри різних номіналів, не модні шмотки, не запаморочливі п'янки-гулянки і так далі… можна продовжувати дуже довго. Головне це - здоров'я батьків! Близькі люди ніколи не зрадять, не залишать в біді, допоможуть і підтримають, і взагалі Бог нагородив нас тим, чого не купиш і не обміняєш ні за що на світі. Це і означає що вони самі безцінні люди в житті кожної людини, інше можна придбати, при великому бажанні і силі волі.

Підсумки мого посту (банальні, але правдиві):

1) Люби, цінуй, поважай, бережи близьких людей!

2) Знай собі ціну. Поважай себе, не займайся самообманом і не змінюй себе;

3) Стеж за своєю фігурою. Відрощуй волосся. При будь-якій можливості читай.

Не витрачай попросту час, його ж не так вже й багато, як здається.

Я -то скільки тобі років?

Яр. - 1994 рік.. то скільки мені років?

Я - ясно)

Яр. - молодець і це правильна відповідь. А тобі дай вгадаю.. 14?

Я - да, маленька)

Яр. -нічого.

буду тебе виховувати поки)

потім одружусь колись)

років через надцять)

Я -: 33

Я на озєєраааа. Не знаю як я там буду після моря…воно ж таке маленьке.. але я побачила поки була на машині сьогодні, дохуя знайомих. завтра гулянкі.

п.с. Вася, ти так похожий на мого братаа з дойчланда, капєєц.: 33

коли буде жопа,

то буде лас вегас в мєчьтааах моїїх.

я не хочу полоти,

бо він підараас тупиий.

і кагда прідьот фєн,

то ЛСД патєряєт свой смисл

і тагда ми пашльом всьо на толстий хрєн

на каторам кон*а уже давно висахлаа.

Іноді зустрічаються в житті люди, яких бачиш нечасто, зате завжди відчуваєш, що з ними на одній хвилі. А потім відбуваються рідкісні, але такі теплі зустрічі, після яких усвідомлюєш, що дружба - це не завжди спілкування кожен день і щотижневі зустрічі.

Відчуття свободи раптово найшло на мене і задавило полегшенням! Всі шляхи розпочаті, багато що, яке здавалося невирішуваним пройшло, те що мене оточує зараз мене влаштовує. Летс гоу в майбутнє. Депресія розвіялася, не знаю чи надовго, перегорнувши свій блог за літній період зрозуміла, що мене здавлювало від смутку більшість часу…. більше не хочу так… Вірь у кожен свій день!! Або якось з Кінга - ми народжені давати бій кожному новому дню?

Завтра на море. А я зважую всі "+" і "-" цього.

не знаю.

але має бути весело. має бути дуже весело. я ж не дозволю просто собі там сумувати. має бути катання на машині… о! на мому скутері.

але просто коли я думаю про те, що не можу забрати деяких людей то аж сльози навертаються. я не хочу без них. я сумувати буду.просто за ними. завтра я цілий день збираюсь.. але дуже надіюсь вирватись до них.)

надіюсь знайти там wi-fi. а хоча ні.

мені просто гроші на рахунок і мені вистачить.

SWITWTOBI

Самые популярные посты

67

ось і прийшов той час, коли я вже просто дозволяю се...

вперше.

63

02.02.15

Ти був справжній. Твої пісні - це нєчьто. тепер ти Там. Скрябін Кузя, нехай земля тобі буде пухом. очьортмоїочі: `(

60

Тебе не стало, як же так? Для чого смерть тебе забрала? Твоє життя потрібне нам, Чом тебе доля покарала? І сумно так, і сльози ллють...

59

Сумненьке якесь написалося, вибачайте. Дівчатка, ну ...

А він ніколи не дивився в очі. Сміявся, говорив і не дививсь. Вона топтала у собі жіноче, і думала "ну от ми і злились" А він ніколи ...

59

мир, труд, май! сиди дома, умирай

58

Є люди, як тепла ковдра, З ними ти завжди вдома. Вони вірно тримають руку, Й не дозволять упасти духом. Є люди терпкі, як вишні. З н...