навіть не знаю кого звинувачувати. він прийшовна тренажори, я його чекала. мене мабуть просто зацепив його похуй спочатку, потім він шось підійшов, лахав тіпа з того як я катаюсь з зігнутими ногами на маленькому турніку(в шутку). Але мені вже було не до того. я трохі з моїми новими малишками полахала) і ми пішли. я пішла не попрощавшись але коли таке перші рази було то він хоть би якось там "хеей, може пака?" або ще якось. а це ну взагалі. потім я подзвонила тому другому пацику шо друг його і попросила прогулятись. він канєшно сказав "добре, канєшно". це було від відчаю і безвихідності. ми прогулялись зайшли до там іншого пацика. поговорили. потім я пішла додому і спитала типу номер того пацика з яким я гуляла(хоча в мене є його номер). не знаю нащо..можливо хотіла ревнощів. він сказав що не має. (хоча звісно є). і спитав нащо мені. ну і кароч разгавор і він мене видалив з друзів вк. я аж ахуєла, чесно. я написала типу "а нічого що ти мені подобаєшся, нащо ти мене видалив?" він написав що я йому теж подобаюсь і так треба було. ну норм. дійшло до того що ми поматюкали один одного і все. я переборщила з привідом на ревність.
ну і підведем висновки.
— не можна закохуватись, поки не взнаєш людину добре.
— не завжди потрібно вірити першим враженням про людину.
ну й саме головне.
— НІКОЛИ НЕ ТРЕБА БУТИ ТАКОЮ ДУРНОЮ, ЯК Я.
але ж блін..ми будемо гуляти разом, в нас спільні друзі!
ЩО МЕНІ РОБИТИ? А? МИРИТИСЬ ЧИ ВСЕ САМЕ СОБОЮ? Порадьте. Я в відчаї.
Я дурна, правда?.