Відчуй

у тебе весна. яка різниця хто ти і де ти. у тебе весна.

Характер говнистий.

очі твої палають трагедіями, а на обличчі посмішка. лікуй мене. лякай мене. люби мене. я не жива, я іграшка

Гормони грають, хлопа нема, ска, буду як кітка м'явкати. Мама в дурку здасть

хотіла написати кілька постів про свої слабкості, а потім згадала, що я крута кобіта і не маю слабкостей.

Наше кохання, мов кава з вершками, яку ми готували разом. Додали туди і ніжності, і пристрасті, і довіри, а вона взяла й охолола…

раніше я видаляла весь текст замінюючи чимось нейтральним, перед надсиланням, лише у випадку з повідомленнями. Тепер і тут. Чому? Бо мені є що сказати? Бо мені є кого боятися? Бо такі речі, передають з уст в уста. Як поцілунки. не інакше. вже майже не хвора. ваша-не-ваша

Мы обнуляем шансы вернуться вновь
И причиняем себе лишь только боль
И время стоп
Посмотри что с нами стало
И время капало как летний дождь
На нас не обращая вовсе внимания
Мы уходили возвращаясь вновь
И нас не уберёг холодный январь

Якби я була місяцем, я б була березнем.

Якби я була днем тижня, я б була п"ятницею.

Якби я була планетою, я б була Меркурієм.

Якби я була рибою, я б була рибою - клоуном.

Якби я була меблями, я б була ліжком.

Якби я була дорогоцінним каменем, я б була алмазом.

Якби я була явищем природи, я б була дождем.

Якби я була квіткою, я б була ромашкою.

Якби я була емоцією, я б була ніжністю.

Якби я була кольором, я б була зеленим(пам"ятаєте, що він заспокоює?).

Якби я була фруктом, я б була ківі.

Якби я була місцем, я б була домом.

Якби я була піснею, я б була / / /

Якби я була фільмом, я б була "Street dance"

Продажність сонячного дня в ім'я вогняних патлів. Таке тепер теж буває. От, хто не знав. А, так, шлюхуватість погоди зашкалює.
Тигреня, на тобі найзручніше спати.
Коханий шлюх, прикушуй іноді свій язик, бо прикушу тобі я.
Хімія, хочу ще хімії.
Я пропускаю фест завтра. Тупий проєбан.
Той, хто хоче образитись за мою присутність чи відсутність десь - не смій, чуєш.
Загублена, заблукана, пропаща в завтрашньому дні.
Закриюсь в кімнаті і спатиму. Все.
Замкнуте коло дивних подій.

— тобі не сподобався останній вірш?
- ні.
- чому?
- чому? бо ти все краще пишеш їх. якось так сильно.

Не залишатись у минулому,
Бо - скільки можна душу рвати?
Не озиратись, але й не втікати…
Спокійно йти - обрАзи всі забули ми.

Та пам'ять не сприймає забуття,
І плачеш у подушку, тяжко схлипуєш.
Немає вже в минуле вороття,
Але й не бачиш, як в майбутньому ти дихаєш…

Стискає спазм порожні груди…
Не серце - камінь всередині.
Навколо ж не тварини, - люди!
Чому ж тут від самотності я гину?

І де набрати тої сили,
Щоб посміхатися крізь сльози?
Іти в політ на повні крила -
Бо у житті бувають грози…

Уміти поміж хмарами шукати сонце,
Воно ж завжди утішить і зігріє.
Не закривати для чудес віконце,
Хоч серце від страждань ридає й мліє

Бо прийде день і прийде та година, -
Забудеш ніж у серці й біль зі зрадою.
Адже в житті людина для людини
Завжди була найкращою розрадою.

Ти лиш дозволь собі відкрити очі,
І роззирнутися у пошуку підтримки.
Бо справжній друг десь жде, і дуже хоче
З тобою поруч бути все життя, а не хвилинку.

ех, солодкі мої, мейнстрім, мейнстрім, але…
раптом, вас щось тривожить? раптом щось не дає спокійно заснути, мучить, гризе зсередини, болючим синцем муляє під серцем?
якщо визріло якесь питання, або просто слова не дають спокою - пишіть)
обіцяю - стане легше: 3

Якщо тобі хочеться підійти до людини зі спини і обіймати довго-довго, то ти можеш сміливо з нею жити. Ніжність - ось що найголовніше в коханні. Навіщо комусь потрібна буде твоя зовнішність і твій модний одяг, якщо він тебе на дотик пам'ятає? Це наче зі своєю дитиною - один раз до грудей притулиш, і вже ні з ким не сплутаєш. І плювати тобі на її очі, руки і ноги.

В мене температура. В мене температура, бо в мене болить голова. В мене болить голова, бо в мене температура.