Это просто Вьюи блог

Я знаю твій улюблений фільм, я знаю твого улюбленого героя, я знаю її, твою кохану.. Вона бере тебе своїми ніжними, доглянутими (як ти любиш) рученятами.. а потім - ніжно цілує червоними губами у твої скули, так як це любила б робити я… Але я тут, я сиджу збоку, зовсім близько.. і на це все дивлюся.. з гіркими сльозами, з комом в горлі.. ох, як добре, що ти цього не помітив.. що ти не бачиш мої пекучі страждання, бо тобі було б ніяково.

У кожного з нас є мрія.. будь-яка: маленька, велика, найбажаніша, нереальна чи реальна.. але все-таки вона є!

Ось така МРІЯ є у мене.. На даний момент я хочу підтягнути свої знання на вищий рівень, щоб поступити в бажаний універ.. Останнім часом я розумію, що чим далі - тим менше часу залишається, а надія і віра покидають мене. Лінь стоїть на межі.. але я її відштовхую.Вчусь як дурненька.. але.. самій важко, потрібно знайти нового репетитора з фізики, моя захворіла, у важкому стані. З математики провал якийсь.. вроді з алгебри все ок, а от геометрія мене тягня до низу.

Мова і література у мене йде ОК. Навіть, без репетиротів, я думаю, добре здам ЗНО. Бо я не розумію як громадянин України, навіть мале дитя не може не знаю рідної мови. Але, наприкладі Азарова :) , це дається не всім так легко.

Що ж вернусь я до мрії.. чи бажання.. чи МЕТУ… От як мена краще звучить.. я її реалізую, правда. Тільки потрібно більш зусиль і віри в себе.

^__^

І навіть, якщо моя мрія не збудеться.. я обіцяю собі.. що я опущу руки.. не розчаруюсь настільки сильно.. якби це страшно не було…

Ніколи б не повірила, що за такий короткий час люди можуть стати ближче один одному, якби не ти! Ти для мене не просто людина, ти той, хто перевернув моє життя з ніг на голову..

Я памятаю тебе..і те що було, і що могло би бути.. . якби не твої тупі за#оби! Що тобі дозволило псувати мені життя?? Навіщо була так робити, брехати? Хіба важко було сказати: "Все, досить.. уже нічого не буде!!!" А ти просто взяв і повернув на кінці шляху, зробивши мені боляче. Хіба я цього заслуговую, чому я мала страждати… я ж пам"ятаю тебе… до цих пір.. І чому ці рани ніщо не лікує: ні інші люди, ні інші захоплення, навіть моменти радості у моєму житті… ??

Говорять час лікує, але це не так. Я божевульно сумую, хоча і не бачу тебе, не чую, всі шляхи закриті..і навіть той телефон - "в зоні недосяжнення"

Надія помирає останньою.. і ось вона померла. (01.01.12-19.08.12)

Мене оточують тільки люди-…. Вони вміють вдало користуватись людьми..у хвилину, коли їм це потрібно, як добре що вчасно я отямилась.. і краще вже без друзів.. чим з такими.. краще займусь собою і навчання… більше свободно часу це теж якоюсь мірою +..

але.. інша сторона.. відчуваю себе самотньою.. але в цьому винна я.. і значить..я знаю на що я йду..! :)

Як небезпечна хвороба. Немає ніяких явних симптомів, начебто все в порядку, але вона вже руйнує організм. Повільно, неухильно, невідворотно. Спохвачуєшся - боротися вже пізно. Справа зайшла занадто далеко. Вилікуватися не можна, можна лише навчитися жити з цією хворобою. Здається, що в одну мить став немічним стариком, хоча насправді це перетворення тривало роки.

Мацуо Монро. Научи меня умирать

захлинаюсь своєю слиною - який же ти охуєнний.. аррр

Боже.вільні.

Я розгубила рими, щоб писати,
Мої слова розсипалися в прах,
Я прагну знов летіти і кричати:
" Я - воля, я - весна, я - птах…" О жах, -
Я впала знову в темряві на дах.
Це крах!

Я загубила стежки, щоб шукати,
Вино ковтнуло згорблену печаль.
Я вигнала кохання вчора з хати -
Солодкий присмак стер мою емаль.
Мене лікує не дантист - скрипаль,
А жаль!

Я так хотіла знов плекати квіти,
В твоїх долонях бачити зірки.
Життя моє! Дозволь тебе любити!
Зашити щастям зроблені дірки!

Троянда

Троянда – улюблена квітка українців, її дбайливо вирощували під вікнами домівок і вишивали на сорочках та рушниках, адже ця квітка нагадує Сонце. Навіть у слові ружа (старовинна назва троянди) можна знайти назву Сонця – Ра. А прадавня українська назва крові – руда, тому ружа також символізує вогняну кров.

Ружа – квітка богині любові Лади та її доньки – богині весни Лелі. «Цариця-квітка» є символом доброзичливості та статку, а червона ружа – символ дівочої краси і чистоти.

Візерунки троянд створювалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Там, де ружі утворюють систему геометричного візерунку – це не просто квіти, а квіти-зорі, що уособлюють уявлення людини про Всесвіт як про гармонійну систему.

представьте себе как прекрасна была бы жизнь если бы протекала в обратном направлении.В самом начале несколько хорошо одетых людей вносят тебя в ящике и ты
сразу оказываешься на пиру.живешь себе спокойно стариком в домике,
получаешь пенсию, и молодеешь.потом начинаешь работать, поработав лет 40 познаешь прелести
жизни, пьешь все больше алкоголя, все чаще идешь на вечеринки, все чаще влюбляешься, и потом идешь в институт.потом идешь в школу, к тебе предъявляют все меньше
требований, у тебя все больше времени на игры, становишься все меньше
пока не попадаешь в мамин животик, где плаваешь себе в тепле 9 месяцев,
вслушиваясь в успокаивающий ритм бьющегося сердца, пока однажды - БАЦ,
и твоя жизнь заканчивается оргазмом!

А так буває, живеш собі, живеш..і все нібе тебе влаштовує, але нема того..єдиного.. тих..почуттів.

Тобі сумно, згадуєш все і всіх.. шукаєш причини, риєшся в собі міняєш щось.. але тут інше - тебе мучає старе..минуле, яке необхідно відпустити..

Я не розумію за що ти держиш все в собі?? Навіщо гризеш себе за те чого не могло бути?

Все досить просто: забудь чи покохай іншого, перебий ці гнилі спогади…

Звичайно, все не може бути так просто.. сиджу напираю цей запис..і тут незнайомої людини..в її аудіозаписах грає та пісня, що була на SMS-коли ти писав.. і приємно було.. це пісня нагадує тебе.. щоб в ній не говорилось.. На жаль це не одна пісня.. таких є ще багато, що нагадують той період життя…

я чекала зиму довго-довго..щоб побачити тебе..(випадково як завжди). . це ж у нас ліміт такий.. раз в сезон..

І знаєш, сижу собі.. і твоя сестра ставить мені "лайк" на фото.. але ж я знаю, що це ти..і випадково, бо потім забираєш.. ти, певне, переглядав мою сторінку.. мені було приємно.. що ти згадав за мене..навіть так… я плачу від радості, дякую…

Але одумайся.. не одружуйся на ній.. тобі не потрібна така.. хоча.. ти ж краще знаєш що тобі треба!

я не говорю, что ты плохой.
быть может, я сама такая.
но не хочу я быть второй,
и даже первой, если есть вторая