Ніколи б не повірила, що за такий короткий час люди можуть стати ближче один одному, якби не ти! Ти для мене не просто людина, ти той, хто перевернув моє життя з ніг на голову..
Я памятаю тебе..і те що було, і що могло би бути.. . якби не твої тупі за#оби! Що тобі дозволило псувати мені життя?? Навіщо була так робити, брехати? Хіба важко було сказати: "Все, досить.. уже нічого не буде!!!" А ти просто взяв і повернув на кінці шляху, зробивши мені боляче. Хіба я цього заслуговую, чому я мала страждати… я ж пам"ятаю тебе… до цих пір.. І чому ці рани ніщо не лікує: ні інші люди, ні інші захоплення, навіть моменти радості у моєму житті… ??
Говорять час лікує, але це не так. Я божевульно сумую, хоча і не бачу тебе, не чую, всі шляхи закриті..і навіть той телефон - "в зоні недосяжнення"
Надія помирає останньою.. і ось вона померла. (01.01.12-19.08.12)