Это просто Вьюи блог

І як це не дивно.. але кожен дивиться на цей світ по-іншому..

З кожним днем я переконуюсь в цьому все більше і більше..

Доля кожного разу зводить нові мости і руйнує старі.. жахливо, коли вона може зробити - ще вчора близьку тобі людину, сьогодні зовсім чужою..

я сумую за тобою, але не вимагаю твого повернення, подруго!

Коли ти долаєш труднощі силою волі і старанням, так ти навчаєшся набагато більшому.

Заберіть мене звідси, далеко-далеко..я вбиваюсь від цієї самотності….

Канікули завжди приносили мені радість, але не тепер.. у мене, навіть, знайомих немає, щоб піду кудись розвіятися…

Заберіть мене, я не хочу бути тут.. я хочу чогось нового.. мені нудно сидіти цілими днями вдома: (

Чоловіки завжди повертаються. Такая у них натура: домогтися любові, втратити інтерес, кинути, а потім вернуться. Але повернутися вони хочуть тоді, коли тобі не цікаві, коли в житті повний порядок і зустрілася нова любов. І ось він дзвонить тобі чи випадково зустрічається на вулиці, пропонує зустрітись.І дуже хочеться погодитись. Тому що весна або осінь, тому що приходять спогади. Колись він був для тебе тим найкращим, єдиним і неповторним. Но ви розстались, можливо, з твоєї ініціативи, але з надією, що він буде намагатися повернутись.Однак проходить час, а спроб зупинити розставання немає. Ти лаєш себе за дурість, але гордість не дозволяє прийти першою. Та й нема куди вже приходити. Ти бачила його з іншою. Їм було добре разом, вони цілувалися і трималися за руки. Він обіймав її, як колись тебе, рукою власника, і ти пам’ятаєш, як приємно було перебувати в цих обіймах. Розуміти, що він не хоче відпускати тебе ні на хвилину. Спогади. А можливо, він зробив вирішальний крок, а ти зовсім не була до цього готова.Просто все трапилося так неочікувано. Він довго домагався тебе, ходив хвостиком, і коли зробила ти крок назустріч, був безмірно щасливий. Все було дуже добре, навіть прекрасно. Але одного разу він сказав, що ваші стосунки стали прісними, що він став втомлюватися від них. Звісно, ти починаєш звинувачувати в розставанні себя. Шукати причини, і навіть знаходиш їх. Тобі здається, що ти стала менше стежити за собою або перетворилася в робітницю, а може бути, так і не навчилася готувати його улюблений борщ.Потом довго мучишся, переживаєш. Усе валиться з рук, працювати не хочеться, та що працювати, навіть жити не хочется. І ти починаєш існувати. Буває, навіть дзвониш йому і мовчиш в трубку. А потім зустрічаєш його. Звісно, він виглядає чудово, щось розповідає, сміється. Стає від його вигляду гірше. Тому що злишся на себя. Злишся за те, що переживаєш, не можеш нормально жити і постійно думаєш про нього. Він ж прекрасно обходиться без тебя. Добивається іншої, може бути, вона вже третя або четверта з тих пір, як ви разстались. Ти злишся, і в цей момент приходить бажання показати, що тобі теж добре, що ти теж живешь. Ночами ти вже в тисячний раз переграєш момент чергової зустрічі. То ти на вечірці в оточенні прихильників, то на курорті з подругами, а буває, що й заміж за красеня мільйонера виходиш. Вночі ти шкодуєш, що мрії не стають реальністю. І ось проходить час. Все погане забувається, ти вже не будеш мстити, тому що вже навіть краще, ніж є на справді. Работа починає приносити радість, та й щасливі подруги більше не дратують. А флірт … Ти вже не розумієш, як раніше обходилася без нього. І тоді, коли була з ним, і після того, як ви розстались. Виявляється, ти зовсім не нещасна, просто вільна. До того ж чоловіки ясно дають зрозуміти, що цікавляться тобою, що ти не каліка якась, а нормальна, гарна жінка. А потім з’являється мужчина. Він не красень і навіть не мільйонер. А можливо, і той, і другий. Він посміхається тобі й каже компліменти. Тобі приємно, а серце починає битися швидко. Знову з’являються крила за спиною. Ти закохана і соромишся дивитися йому в очі, хоча вже давно не дівчинка. Перший поцілунок, перша ніч. Ви щасливі, і він робить тобі пропозицію, а може, просто щасливі разом. Ти забула про минулу любв. Точніше, не зовсім забула, просто залишилися тільки приємні спогади, ти счастлива. І тут з’являється він. Неважливо, як саме. Зустріла ти його випадково, або він сам набрав твій номер телефону. Просить зустрітися, каже, що зрозумів, яку дурість зробив і ставить тебе перед вибором. Зустрітися, знову зануритися у вир або відмовити? Увечері ти дивишся на сплячого чоловіка, того, який зумів подарувати тобі щастя і якому наплювати, як ти виглядаєш і вмієш варити борщ. Дивишся і думаєш: зустрітися чи ні? Знаєш, я для себе все вирішила. Не буде більше зустрічів. Не дарма народна мудрість говорить, що в одну річку двічі не ввійдеш. Це правда, пробувала.

Тому що вони завжди повертаються. Якщо хочеш, стань йому другом. Справді. Це буде жорстоко, але немає гіршої долі, ніж бачити радісну і щасливу тебе, не приймаючу повернення.

когда все девочки врут небрежно, я понимаю, что не святая.
таким, как я, не дают надежды и выйти замуж не предлагают.
когда все девочки кокаином в сортирах жгут молодые ноздри,
я за парфюм своего мужчины продам вселенную, дом и воздух.”

Часто шукаю тебе в собі - і знаходжу.

Наша стомлена пам’ять нікому нічого не винна

я твій.
зацілований до смерті, але живий.

все, что нас мучает мы выбираем сами

«Я просто хочу быть счастливым, в конце концов, все мы к этому стремимся.»

Потерянная любовь — всё равно любовь. Она принимает другую форму, вот и всё. Ты не видишь улыбки любимых людей, не можешь принести им еду или взъерошить волосы, не можешь с ними потанцевать. Но когда угасают одни ощущения, усиливаются другие. Память. Память становится твоим спутником. Ты её лелеешь. Ты держишься за неё. Ты даже танцуешь с ней.
Жизни рано или поздно приходит конец. Жизни, но не любви.


Митч Элбом, Книга смерти. Пятеро, что ждут тебя на небесах

На наших лицах без ответа
Лишь только отблески рассвета
Того, где ты меня не ждёшь.

❝ Никогда не поздно понять, что в жизни важно и бороться за это.❞

TAKE CARE

I’m fine. Except for the not sleeping. The jumpiness. Constant, overwhelming, crushing fear that something terrible is about to happen.