А так буває, живеш собі, живеш..і все нібе тебе влаштовує, але нема того..єдиного.. тих..почуттів.

Тобі сумно, згадуєш все і всіх.. шукаєш причини, риєшся в собі міняєш щось.. але тут інше - тебе мучає старе..минуле, яке необхідно відпустити..

Я не розумію за що ти держиш все в собі?? Навіщо гризеш себе за те чого не могло бути?

Все досить просто: забудь чи покохай іншого, перебий ці гнилі спогади…

Звичайно, все не може бути так просто.. сиджу напираю цей запис..і тут незнайомої людини..в її аудіозаписах грає та пісня, що була на SMS-коли ти писав.. і приємно було.. це пісня нагадує тебе.. щоб в ній не говорилось.. На жаль це не одна пісня.. таких є ще багато, що нагадують той період життя…