Я розгубила рими, щоб писати,
Мої слова розсипалися в прах,
Я прагну знов летіти і кричати:
" Я - воля, я - весна, я - птах…" О жах, -
Я впала знову в темряві на дах.
Це крах!

Я загубила стежки, щоб шукати,
Вино ковтнуло згорблену печаль.
Я вигнала кохання вчора з хати -
Солодкий присмак стер мою емаль.
Мене лікує не дантист - скрипаль,
А жаль!

Я так хотіла знов плекати квіти,
В твоїх долонях бачити зірки.
Життя моє! Дозволь тебе любити!
Зашити щастям зроблені дірки!