HEY KISA

Нав.язуються, ті хто не треба, ті на яких я ніколи не буду чекати, ті яких ніколи не буду любити.

А ти. Ох, скільки в тобі моєї любові! Скільки в тобі моїх надій!
Дивом дивуюсь, як тобі все просто. Після цих так званих точок над "і" ніби нічого не було. Поступило запитання: "А надалі ми ж будем спілкуватись? "
В той момент я не хотіла продовження спілкування, але відчуття прив.язаності до тебе перемогло.
Мені хочеться визнати, що я без нього не зможу. Але такого не буває! Люди можуть бути один без одного! Тільки через великий проміж часу або через смерть.
Важко щось написати. Важко передати на блог це все не знаючи всіх наших переписок, не знаючи кожної твоєї фрази. Щоб хоч хтось мене розумів.

Настя, вертайся. Я так скучила! Ти мені потрібна! Неймовірно!
Завтра будуть крепкі обійми. Я тебе люблю!

Якась така хуйня робиться, що піздєц.

І справді, крапки над "і" розставлені.

Де ти, коли так треба.

я так за ним скучала!

ненавиджу Андрія Вікторовича
якого хєра він взагалі їздить в Німеччину, якщо навіть не знає німецької???

люблю ріскавать

От я і вдома.

Хочу багато написати, розповісти. Але не знаю з чого почати!

Взагалі вражень багато і присутнє дивне змішане відчуття.
Вся ця поїздка ніби сон, здається нічого й не було.

Коли приїхала, то була дуже розчарована усім і хотіла додому! Все було чуже, моїх людей не було поряд. Але поступово все ставало кращим і кращим. Я почала трохи звикати до того, що німці їдять і як живуть. Звикла до їхньої школи! Школа ахуєнна! Дуже багато хлопців, хлопців турків. Переважно більшість мусульмани. Але всі вони такі привабливі дуже, але дійсно хлопців багато! У порівнянні з нашою школою, то ойойой! лол.

Взагалі зараз толком нічого не зможу написати. Бо враження зашкалюють. Я зможу розповісти все вживу, але написати буде важко.

Але висновкі я зробила такі: бажання навчатись після школи в Німеччині стало ще більш сильним! В них все трохи простіше і дешевше, лол: 3
Просто аби їхати вчитись не самій тоді усе буде ПЕРФЕКТ!

Ще один висновок: я обожнюю Україну, Луцьк і все що з цим пов.язано. Я люблю наших людей, бо вони більш живі. У нас присутні всі емоції: любов, ненависть, зрада, щирість, щедрість. А німці здалися мені одноманітними і ніби на батарейках.
Я дуже люблю квартиру в якій живу, своє ліжко, диван, стіл, кухню! Все! Все, що тут - мені рідне! І найкраще!

Вийшов не пост, а хуй зна шо.

В гостях добре, а дома ще краще! От як!

Але буду за всім дуже скучати. Дякую тим, хто був зі мною.
Ніколи не забуду це!

Вже завтра ми вирушаємо в Україну! Чесно кажучи, я хочу ще залишитись тут! Вражень дуже багато! Все тримаю в собі. Чекаю коли нарешті вдома зможу сісти за ноутбук і написати пост! Величезний пост! Я буду дуже сумувати за всім і всіма! На очах сльози, тижня тут мені замало. Все тільки почало ставати кращим! Я не хочу їхати!!!! Відчуваю, завтра буду багато плакати після прощання і усвідомлення, що все закінчилось!

Єслі ви панімаєте а чьом я

Але я хочу додому

Я скучила за мамою

З автобусом налажали, всі на нервах і тому подібне.

Але якось вирішилось і ми вже дивимось фільм)

Чемодан зібраний, залишилось тільки висушити голову та зібратись морально.

Хто ще не в курсі, я їду по обміну зі школи в Німеччину на тиждень. Такі то справи.

Коли залишався місяць перед поїздкою, то чекати було невимовно довго і нудно. А коли залишилось декілька годин, то здається, що я б ще почекала змісяць.
Ніби, що ж такого важкого. Але! Я їду в чужу сім.ю до якоїсь не дуже класної німки. І якщо мене щось буде не влаштовувати, то навряд чи я зможу сказати сім.ї про це. Але взагалом, проблема навіть не в цьому. Я сама не знаю чого боюсь.
А ще, як завжди коли приїду туди, то всі мої чудові знання німецькою будуть дорівнювати 0. І все через страх.

Я дійсно не хочу туди їхати.
Але покладаю сподівання на те, що все буде зовсім не так, як я собі уявляю.

Потрібно купити багато подарунків та солодощів. Здається більшість грошей піде тільки на це, а не на шмоткі для себе.

Ну що ж, пора прощатись!
Буду сумувати за своєю кицею, мамою та Настінькою: 3

Всім добра, а мені щасливої дороги!

буду перечитувати книжку, яку вже читала.

просто нічого іншого вже немає.

перечитала все, що є вдома.