Світ навиворіт

13..хтось боїться цього числа, а комусь по-барабану.. а мені число 13 вдачу приносить.. дякую тобі число 13.. ти завжди допомагаєш..

божевільні почуття десь на кордоні абсурду..швидкоплинний інтерес і надія, залишена в чиємусь серці..мене коли-небудь згубить "бажання" приносити біль тим, хто так відчайдушно намагається бути поруч..коли-небудь я обов'язково залишуся одна..одного разу теж опинюся за чиїмсь бортом..у чиємусь морі..в компанії тих, хто опинився там до мене..а поки хтось безуспішно намагається спливти на поверхню моєї душі, але там занадто глибоко і дуже холодно

всі дівчата люблять увагу.. невже вам-хлопцям, важко це зрозуміти… це ж елементарно.. це не означає, щоб бути постійно поряд і звертати на неї увагу. увага проявляється навіть в дрібницях… двінок.. смс… квіти.. лайк на стіні.. аха…хіба так важко подзвонити? хоча б 1 раз на день.. а нам вже приємно.. смс-на неї іде не так багато часу.. але якась банальна смс-ка вранці та ввечері зігріває нам душу.. квіти.. я не фанатка квітів, але всеодно приємно коли їх дарують…. ось такі елементарні дрібнички можуть завести жіноче серце.. задумайтесь хлопцііі…

виходжу на вулицю..для чого?..та для того, що вдома залишатися немає ніякого сенсу..навіть, якщо я залишусь..навіть, якщо в мовчанні заб'юся в кут - я всерівно нікуди від себе не втечу..я буду існувати в цьому куті і буду давити собою на підлогу

я наче й не маю потреби в цій людині..але щось тримає її, в моїй і так без того хворій, голові.

люди дуже дивні..спочатку вони брешуть..зраджують..плюють на близьких.а потім кажуть, що не вірять в кохання..не вірять в любов

та і пішло воно в дупу.. блін тільки з*явилося натхнення і дійсно захотілось написати ще одну нікчемну прозу, як тут на тобі.. вибив інтернет і все пропало.. срала собака.. не судилось значить..

його солодкі поцілунки, зводять з розуму… як би ванільно це не звучало, насрати.. адже саме його поцілунки дійсно солодкі..після них, навіть чай можна пити не кидаючи туди цукор… і так солодко… коли я цілуюсь з іншими хлопцями - то це звичайний поцілунок, який навіть емоцій не викликає.. цілуєшся дай все.. а тут робиться щось неймовірне.. коли цілуюсь з ним, то метелики в моєму клятому животі просинаються і починають весело літати.. в душі вибухають салюти, а в голові танцюють божевільні таракани.. ахах самій весело, коли згадую те відчуття.. та його навіть не згадати.. потрібно знову поцілувати тебе, що б відчути щось подібне…

мене нервує те, що деякі люди випитують інформацію про мене, в інших людей… наберись сміливості і в мене запитай… а не шифруєшся собі…

Хлопчик для серцебиття

спробуй вбити мене.. втикни мені лінійку під ребра..

ніхто не може сказати про свої почуття..ніхто щиро не говорить правду..якщо людина скучає, то вона ніколи про це не скаже..дратує, що ми ховаємо правду під незграбною брехнею

Вона навіть не посміхнулась..вона посміхалась, тільки тоді, коли їй хотілось… а із ввічливості, так як роблять це всі, ніколи….

втратити дорогу тобі людину напевно найважче в житті.. ні я говорю не про друзів, або інших людей з якими ви не спілкуєтесь, а про смерть.. коли я починаю розуміти, що ніколи в житті не побачу тебе..зателефоную і ніколи не почую твій голос..стає дуже сумно.. ти мене більше ніколи не похвалиш перед мамою і не захистиш.. ми не поїдемо літом в Львів.. ти не погуляєш на моєму Весіллі та на Випускному…ми не покатаємось на машині і не посміємось з перехожих.. сльози на очах.. я так люблю тебе. ти заміняв мені батька.. вибач якщо часом не виправдовувала твої надії… Зроблю все щоб ти гордився мною..

жорстокий і не справедливий світ.. Навіщо ти забрав в мене його..?=( (я не можу досі зрозуміти що трапилось.. таке враження, що я зараз подзвоню тобі і ти візьмеш трубку.. хочу.що б це все було сном..дуже довгим поганим сном.. Я тебе дуже люблю…. незнаю як буду далі жити без тебе… Пам*ятаємо, любимо, скорбимо